Так сталося й цього разу – ще у 2019 році детектори гравітаційних хвиль виявили свідчення злиття двох компактних об'єктів. Подія отримала назву GW190521. Згідно з розрахунками, дві чорні діри мали масу 66 та 85 мас Сонця. Та що найцікавіше, їхні орбіти, ймовірно, були дуже ексцентричними.

Цікаво Із турботою про довкілля: як Samsung допомагає утилізовувати старі смартфони

Чорна діра
Візуалізація злиття двох чорних дір / Фото Sci Tech Daily

Ексцентричність орбіт чорних дір

Ймовірно, подія GW190521 – це перший зафіксований випадок злиття двох чорних дір з ексцентричними орбітами. Це означає, що компактні об'єкти рухалися навколо спільного центра мас дуже еліптичним шляхом. Щоб виявити це, наукова група провела сотні моделювань, використовуючи надпотужні комп'ютери.

Дослідження показало, що саме теорія "ексцентричності орбіт" найкраще пояснює аномалії мас чорних дір. Річ у тому, що згідно із сучасними науковим баченням теорії зоряної еволюції, такі маси чорних дір значно перевищують розрахункові маси. Та, якщо компактні об'єкти мали дуже витягнуті орбіти, то могли б буквально "назбирати матеріалу" поки рухалися орбітою. Простіше кажучи, вони просто поглинали усе, що траплялося їм на шляху.

Це відкриття стало можливим завдяки детекторам гравітаційних хвиль LIGO та Virgo. Ці та інші детектори постійно вловлюють сигнали, які утворюються під час злиття масивних компактних об'єктів: чорних дір чи нейтронних зірок.