Відповідь на це питання однозначна – ні, у космосі є гравітація. Де б ви не опинилися – на борту Міжнародної космічної станції, біля Плутона чи за межами Галактики – гравітація вас не покине. То чому ж МКС не падає на Землю?
Цікаво Huawei та Viber розширять партнерство після успіху месенджера в AppGallery
Новорічна трапеза у 61-ї експедиції МКС / Фото NASA
Чому Міжнародна космічна станція не падає на Землю
Насправді вона постійно падає на Землю. Але через високу швидкість руху постійно промазує.
Розбираймося, чому так відбувається
- Якщо ви кинете камінь, то він впаде на Землю під дією гравітації.
- Але якщо ви дуже сильний і зможете пожбурити камінь з більшою швидкістю, то він пролетить набагато далі.
- А якщо ви Геркулес, то зможете кинути його ще сильніше. Але камінь не полетить прямо. На нього буде діяти гравітація Землі, тому його траєкторія руху буде постійно нахилятися, повторюючи обрис земної кулі. В кінцевому результаті каменюка пролетить через половину планети та впаде.
- Та якщо ви сильніший за Геркулеса, то кинули камінь з такою силою, що надали йому швидкості 7,9 кілометра на секунду. Така швидкість називається першою космічною. Камінь полетів і відразу почав падати, огинаючи земну кулю. Та оскільки швидкість його дуже висока, він ніколи на неї не впаде.
Ця аналогія з каменем справедлива тільки тоді, якщо об'єкт перебуває у космосі. Чим ближче до земної поверхні – тим щільніша атмосфера, яка не дозволить ні каменю, ні Міжнародній космічній станції рухатися з високою швидкістю довго. На висоті орбіти МКС щільність атмосфери майже не відчутна, тому станція літає там, майже не задіюючи двигуни.
Екіпаж станції постійно перебуває у стані вільного падіння, що ми називаємо невагомістю. Такого стану можна досягнути й на Землі. Для цього використовують спеціальні літаки.
Цікаво Китайський марсохід "Чжужун" спустився на поверхню Марса: фото
Невагомість в літаку: дивитись відео онлайн
Наскільки слабша гравітація на висоті орбіти Міжнародної космічної станції
Сила гравітаційного тяжіння між двома тілами прямо пропорційна добутку їх мас і обернено пропорційна відстані між ними. Простіше кажучи, на висоті 400 кілометрів земна гравітація на 10% слабша за гравітацію на поверхні планети.
Якби ми побудували башту висотою 400 кілометрів, то на її вершечку людина вагою 100 кілограмів важила б 90 кілограмів. І якби людина стрибнула з неї, то впала б на Землю, а не полетіла, як МКС. Адже швидкість руху МКС – 7,9 кілометра на секунду.