Планетарні туманності утворюються під час того, як зірка з масою від 0,8 до 8 мас Сонця досягає кінця свого "життєвого" шляху. Тоді вона стає червоним гігантом або червоним надгігантом. Ці велетенські зорі в кінці своєї еволюції починають скидати зовнішні прошарки, які роздуваються та розлітаються у всі боки. Саме це ми й бачимо у вигляді планетарної туманності. Живуть вони не довго, якщо брати до уваги тривалість життя інших об'єктів – всього кілька десятків тисяч років. У центрі самої туманності залишається компактний об'єкт – білий карлик
Читайте на сайті Вражаюче фото Hubble планетарної туманності у сузір'ї Лебедя
Планетарна туманність "Гантель", або Messier 27, М27 / Фото Astrobase
Як знайти планети у планетарній туманності
Ніяк, адже свою загальну назву планетарні туманності отримали не тому, що мають у своєму складі планети.
У 1779 році французький астроном Антуан Дарк'є де Пелепуа вів спостереження за туманністю "Кільце". Він вирішив, що цей об'єкт дуже схожий на планету.
Приблизно у 1780-х роках відомий астроном Вільям Гершель теж спостерігав за такими туманностями у свій телескоп. Тоді техніка була далека від ідеалу, тому складно було роздивитися деталі. Вільям вирішив, що ці округлі об'єкти схожі на планети, наприклад, на Уран, який він відкрив. Саме він запропонував називати об'єкти планетарними туманностями. Термін прижився та використовується досі, хоча і є помилковим.
Цікаво Астрономи розв'язали загадку, якій понад 800 років
Планетарна туманність NGC 6543 "Котяче око" / Фото Wikipedia
А як же планети?
Та все ж це не означає, що планет ми зовсім не можемо знайти.
Річ у тім, що не всі планетарні туманності мають ідеальні симетричні чи круглі форми. Вільям Гершель про це не знав, адже тоді не існувало таких телескопів як, наприклад, "Габбл", "Дуже великий телескоп" та інші. Та якщо поглянути на фотографії туманності "Котяче око", то ми практично не побачимо округлості, яку можна спостерігати у туманності "Кільце".
NGC 6543 "Котяче око" має і видовжені бульбашки з газу, й більш округлі. Туманностей з такими дивними формами існує багато. Науковці не впевнені щодо природи утворення таких фігур.
Деякі астрономи роблять припущення, що справа у планетах, які вціліли після скидання зіркою верхніх прошарків. Саме вони й збурюють потоки газу, фактично заважаючи рівномірному розповсюдженню матерії у просторі. Це й спричиняє появу таких чудернацьких форм.