Акведук – це у вузькому розумінні водогін у вигляді моста чи естакади, яким вода потрапляє від джерела до населеного пункту. У широкому розумінні – це водостік для доставляння води. Римська держава славилася своїми акведуками, які вцілили й до наших днів. Їх можна було відшукати у багатьох куточках імперії, яка розкинулася від Англії на заході й до Вірменії на сході.
Читайте за темою У Помпеях виявили "рабську кімнату": що археологи там знайшли
Римський світ під кінець правління Траяна – початок правління Адріана / Фото Roemer.nrw
Що відомо про найсхідніший акведук Імперії
Важливість доступу населення до чистої води була очевидною для керівних еліт Римської держави. Саме тому акведуки будувалися не лише на Апеннінському півострові (сучасна Італія), а й повсюдно в Імперії. Археологи Мюнстерського університету та Національної академії наук Вірменії виявили, ймовірно, найсхідніший римський арковий акведук. Він був розташований на території давньої столиці Великої Вірменії – міста Арташат.
Монументальний фундамент – свідчення недобудованого моста-акведука, збудованого римською армією між 114 та 117 роками нашої ери. Тоді Арташат став столицею римської провінції Вірменія,
– розповідають археологи.
Науковці використовували комбінації методів з різних дисциплін, щоб краще вивчити археологічну пам'ятку. Були використанні знання з галузей археології, геофізики, геохімії та археоінформатики.
Територію Арташату вперше піддали геомагнітним дослідженням й нанесли на карту будь-які аномалії. Так була виявлена "пунктирна лінія", яку ретельно вивчили за допомогою буріння. Виявилося, що це недобудовані чи зруйновані опори акведука.
Те, що споруду будували римляни, не становило сумнівів – хімічний аналіз вапна показав, що під час робіт був використаний "типовий римський розчин". Археологи склали мапу на основі супутникових та інфрачервоних фотографій, щоб реконструювати напрямок акведуку.