За час свого існування Second Sight так і не змогла стати прибутковою. Після початку пандемії Covid-19 вона й узагалі зупинила будь-яку діяльність.

Цікаво Реалістичність штучного інтелекту вийшла на новий рівень

Як це працює

Сьогодні існує дві версії біонічних очей: Argus I, з вельми скромними можливостями – роздільна здатність усього 16 пікселів, та Argus II, які є модернізованою та дещо покращеною версією попереднього покоління з 60 пікселями. У планах були подальші покращення до 250 пікселів. Ходили навіть чутки про майбутню підтримку кольорового зору і розпізнавання осіб.

Пристрої компанії повертали можливість бачити джерела світла, контури людей і предметів. Мова тут не йде про відновлення зору, як при повністю здорових очах. Власник бачить тільки потік спалахів світла, які продукуються спеціальними електродами й дуже віддалено схожі на реальне навколишнє оточення. Швидше, це навіть не зір як такий, а зорове сприйняття абстрактної знакової системи, розумінню якої потрібно вчитися окремо.

Результати сильно різняться у різних пацієнтів. Деякі з часом навчилися бачити смуги пішохідного переходу на дорозі, а по зміні яскравості світлової плями визначати, коли людина повертається до них обличчям. Є також випадки, коли людина навчилась за кілька років кататись на лижах і стріляти з лука.

Пацієнт Second Sight з технологією Argus стріляє з лука: відео

Інші ж заледве розрізняли навіть найбільші геометричні форми. Найкраще біонічні очі проявляють себе у людей, які мали зір спочатку, але потім втратили його через хворобу. У пацієнтів з вродженою сліпотою часто атрофований зоровий нерв – у таких випадках протези можуть виявитися марними. Хоча іноді під впливом біонічних очей зоровий нерв частково відновлюється завдяки нейропластичності.

На тему Незрячі мають надію знову бачити: вчені імплантували вівцям біонічні очі

Що сталося з Second Sight

  • З часом компанія почала відчувати проблеми.
  • Argus II виявився таким складним і дорогим у виробництві, що не окупав себе навіть при ціні в 140-150 тисяч доларів.
  • Підвищувати вартість далі не мало сенсу, тому що вся процедура від хірургічної операції до реабілітації та навчання обходилася клієнтам ще дорожче.
  • Один із жителів США віддав за всю процедуру 497 тисяч доларів. Навіть з урахуванням того, що 80% суми покрила страховка — це чималі гроші для середньостатистичного пацієнта.
  • Крім того, деяких клієнтів спіткали неприємні побічні ефекти медичного характеру.
  • За таких умов компанія так і не змогла вийти на прибуток.

У 2018 році Second Sight розіслала клієнтам лист з оголошенням про відмову від технології протезування сітківки на користь імплантата Orion наступного покоління, але пообіцяла продовжувати підтримку Argus II. Насправді ж компанія згорнула всі роботи в цій галузі.

Навесні 2020 року Second Sight оголосила про намір згорнути діяльність, пославшись на пандемію Covid-19, звільнила більшість співробітників, що залишилися, після чого розпродала з аукціону майже все майно. А на початку лютого 2022 року стало відомо, що компанію купує фармацевтична корпорація NPM.

Second Sight тепер уже ніяк не інформувала клієнтів про те, що відбувається, тому перші ж новини про крах компанії застали зненацька і пацієнтів, і лікарів. Такий варіант навіть не обговорювали при установці імплантів, тому люди не знали, що їм робити далі. Пацієнти, які очікували на майбутній програмний апґрейд (без втручання в саме залізо чи тіло) залишилися сам на сам з електронними імплантами, які вживлені в їхні голови.

Що робити з Argus

У пацієнтів виникають найрізноманітніші проблеми. Наприклад, американка Барбара Кемпбелл чотири роки користувалася біонічним оком, доки у 2013 році не втратила зір прямо посеред вулиці. Протез видав низку дивних звуків, після чого відключився. Повернути його до роботи не змогли навіть фахівці Second Sight. Жінка вже дев'ять років живе з непрацюючим імплантом в оці, оскільки побоюється ускладнень при його видаленні.

Інший користувач, на ім'я Єрун Перк, зіткнувся з проблемою в листопаді 2020 року. На той момент Second Sight вже фактично перестала існувати. Його блок обробки даних впав на землю та розбився. Чоловік спочатку роздумував, що робити далі, схиляючись до видалення непрацюючого імплантата, але потім вирішив звернутися до спільноти європейських користувачів Argus II й швидко з'ясував, що один з лікарів має запасний блок. Вже до лютого 2021 Перк знову міг користуватися біонічним оком.

Такі ситуації, ймовірно, будуть повторюватись і в майбутньому. А все, що залишилося у колишніх клієнтів Second Sight – покладатися на допомогу зі сторони. Лікарі намагаються обслуговувати системи Argus самостійно та навіть організували мережу підтримки на базі офтальмологічних клінік. Також власники біонічних очей покладають надії на французьку фірму Pixium Vision, яка працює над схожими імплантами й може підхопити колишніх клієнтів Second Sight.