Добре відомо, що предки сучасної людини використовували печери як житло. Це темні місця без доступу світла. І вчені мало що знали про те, як вони їх освітлювали. Щоб проникнути в найбільш глибокі куточки, необхідно було постійне джерело світла, яке б не сильно коптило і давало можливість дихати і бачити.

Цікаво Electronic Arts зламали хакери: вкрадено 780 гігабайтів даних

Джерела світла древніх людей

Місцем експериментів стала печара Isuntza 1 в Іспанії.

Вчені з Університету Кантабрії (Іспанія) поклали в основу своєї роботи набір археологічних даних, знайдених в аналогічних палеолітичних печерах. Автори використовували п'ять різних смолоскипів, зроблених зі смоли плюща, ялівцю, дуба, берези і сосни, а також два варіанти кам'яних ламп з тваринним жиром (кістковий мозок корови і оленя) і невелике вогнище з ялівцевих і дубових гілок.

З'ясувалося, що кожен тип освітлення підходив для різних цілей. Ймовірно, стародавні люди підбирали той тип світла, який підходив до тієї чи іншої печери і допомагав вирішувати конкретні завдання.

  • Для дослідження широких печер, як виявилося, краще годяться факели, зроблені з декількох паличок.
  • Вони випромінювали світло у всіх напрямках, їх було легко транспортувати і вони не сліпили очі. Інтенсивність їх була майже в п'ять разів більшою, ніж у масляної лампи.
  • Факел горів у середньому 41 хвилину, але мінімум — 21, максимум — 61.
  • А ось стаціонарні смолоскипи мали тенденцію постійно гаснути, тому вимагали ретельного спостереження. Основним недоліком факелів, як з'ясували дослідники, була велика кількість диму.
  • Кам'яні лампи на жирі, ймовірно, використовували для освітлення невеликих приміщень. Горіли вони слабше, зате не вимагали постійного підтримування і не чадили.

Вчені зробили висновок, що всі ці типи освітлення могли використовуватися як окремо, так і разом.