Люди з давніх часів полюбляли прикраси. Це дозволяло виділитися серед інших вождю, духовному лідеру чи вправному воїну. Пера соколів, кігті орлів, шкіра вовка чи ведмедя підходили якнайкраще. Особливу роль відігравала вохра, якою можна було розмалювати себе чи намалювати щось на стіні. Цей пігмент відіграва важливу роль у духовній культурі під час ритуалів. Та не лише вохра дозволяла розфарбовувати.
Читайте на сайті Що спричиняло крах династій у Китаї останні 2 тисячі років
Мінерал кіновар містить ртуть / Фото Wikipedia
Небезпечна фарба
На території сучасної Іспанії є найбільше у світі родовище кіноварі, з якої добувають червоний пігмент. Зветься родовище Альмаден. Люди почали добувати кіновар близько 7 тисяч років тому, в неоліті. До моменту початку мідної доби чи енеоліту (початок близько 5 тисяч років тому) пігмент набув величезної соціальної цінності, адже використовувався у духовних практиках, ритуалах та був цінним для вельмож. Проблема була у тому, що кіновар на понад 85% складається зі ртуті.
Науковці дослідили 370 людей з 50 гробниць, які розташовані на території Іспанії та Португалії. Ці люди жили у часи мідної доби (енеоліту), бронзової доби та античності. Дослідивши їхні скелети, вчені отримали історію добування кіновару протягом 5 тисяч років. Звісно, що добуваючи цінний пігмент працівники труїлися ртуттю, яка накопичувалася в організмі, що не сприяло покращенню здоров'я. Ба більше, нею труїлися не лише працівники, а й духовні лідери чи будь-хто інший, який мав справу з кіноваром.
Найвищі рівні впливу ртуті спостерігалися на початку енеоліту, між 2 900 та 2 600 роками до нашої ери, що і є найранішим свідченням отруєння речовиною. Тоді експлуатація та використання кіновару значно розширилися через соціальні та культурні причини.
У кістках людей було зареєстрований рівень ртуті до 400 ppm (промілле). Для порівняння, сьогодні нормальним значенням вважають 1 – 2 промілле. Такі високі значення отруєння, на думку дослідників, можуть свідчити про цілеспрямоване вживання у ритуальних цілях.