Дослідники припустили, що згодом батьківське тіло було зруйноване, втративши більшу частину води, та якщо з уламків сформувався сучасний астероїд Рюгу.
Не пропустіть James Webb зіткнувся з мікрометеороїдом у якому стані найдорожчий в світі телескоп
Для чого вченим вивчати метеорити
Дослідження метеоритів, що потрапляють на Землю, важливі для розуміння властивостей батьківських астероїдів. Велику роль у встановленні зв'язку між метеоритами та астероїдами грають дані автоматичних апаратів, а також лабораторні дослідження видобутого ними ґрунту астероїдів. Зокрема, станція "Хаябуса" та видобута нею речовина астероїда Ітокава допомогли встановити, що астероїди S-типу складаються з речовини, що відповідає звичайним метеоритам хондритів.
Місія на Рюгу
Метою для Хаябуси-2 став навколоземний астероїд Рюгу. У грудні 2020 року станція доставила до Землі дві проби його ґрунту, загальною масою 5,4 грама. Завданням апарату було встановлення взаємозв'язку між астероїдами C-типу та вуглецевими хондритовими метеоритами.
Дані спостережень за Рюгу допомогли визначити, що він темніший за будь-який тип метеоритів і містить філосилікати. В цілому, вуглецеві хондрити можуть вважатися аналогами Рюгу, проте щоб пояснити відмінності у властивостях астероїда і метеоритів необхідні додаткові результати лабораторного аналізу привезених на Землю зразків грунту астероїда.
Зразки Рюгу доставлені на Землю / Фото Science, 2022
Група планетологів на чолі з Тецуя Йокояма з Токійського технологічного інституту опублікувала результати досліджень петрографії, ізотопного, мінерального та хімічного складу 95 міліграмів порід Рюгу за допомогою методів скануючої електронної мікроскопії, мас-спектрометрії іонів, термоіонізаційної мас-спектрометрії, ізотопної мас-спектрометрії з лазерною абляцією та фторуванням та рентгенофлуоресцентного аналізу.
Що виявили вчені
В роботі вивчалися зразки A0107, A0040, A0058, A0094, зібрані з поверхні Рюгу, і C0108, взятий з приповерхневої області астероїда.
Зразки Рюгу є сумішшю, що складається з дрібних зерен філосилікатних мінералів (переважно серпентину і сапоніту), і більших зерен, в яких переважають карбонати (доломит, брейнерит, кальцит), магнетит і сульфіди (пірротин, пентландит, кубаніт). У речовині астероїда були знайдені вкраплення багаті кальцієм і алюмінієм (CAI-вкраплення), чи хондри, притаманні більшості хондритових метеоритів. Безводні силікати, такі як олівін та піроксен, звичні в хондритах, але дуже рідко зустрічаються у зразках Рюгу, де представлені зернами розміром менше як 10 мікрометрів у поперечнику. Зерен металів виявлено не було.
Вчені не виявили систематичних відмінностей у хімічному складі між зразками із двох різних областей забору ґрунту, були знайдені лише відмінності, які, швидше за все, пов'язані з неоднорідністю самих зразків у малих масштабах. Високий вміст летких елементів у зразках Рюгу вказує на те, що астероїд близький до метеоритів типу Cl-хондритів, проте вміст водню та кисню у зразках Рюгу сильно знижений у порівнянні з Cl-хондритами, що може інтерпретуватися як результат зневоднення шляхом нагрівання.
Масові співвідношення ізотопів титану та хрому для зразків Рюгу, аналогічні значенням для CB та CI-хондритів. Однак сульфати і ферригідрит, що зазвичай спостерігаються в CI-хондритах, у досліджених зразках Рюгу не були виявлені.
Читайте на сайті У колесі марсохода Perseverance застряг чималий камінь свіжі фото з Марса
Історія Рюгу
Загалом петрологія та мінералогія речовини астероїда найбільше нагадує групу хондритових метеоритів типу CI-хондритів, представником яких є метеорит Івуна. Передбачається, що первинні мінерали в Рюгу зазнали впливу рідкої води в тілі астероїда при температурі близько 37 градусів. Це сталося через 5,2 мільйона років після того, як у Сонячній системі утворилися перші тверді тіла (CAI-включення). Надалі більша частина води була втрачена, швидше за все, після руйнування батьківського тіла та утворення сучасного Рюгу у вигляді "купи щебеню". Саме батьківське тіло Рюгу, ймовірно, було тісно пов'язане з батьківським тілом (або тілами) CI-хондритів, і сформувалося через 2-4 мільйони років після утворення Сонячної системи з обезводненого пилу та льоду.