Чому це важливе відкриття

Річ у тім, що магнітосфера може вказати вченим, де краще шукати сліди позаземного життя. Наявність магнітного поля найкраще пояснює існування області заряджених частинок вуглецю, що оточує планету HAT-P-11b розміром з наш Нептун і тягнеться за нею, як довгий хвіст.

Не пропустіть Допомога на відстані: яким має бути сучасне обслуговування клієнтів

Що відомо про планету HAT-P-11b

Планета розташована за 123 світлові роки від Землі. Астрономи шість разів спостерігали її транзит в ультрафіолетовій області спектра. Телескоп "Габбл" засік іони вуглецю — заряджені частинки, які взаємодіють із магнітними полями, — які утворюють магнітосферу планети. Ця область формується взаємодією небесного об'єкта із сонячним вітром зірки.

Іони вуглецю були помічені як навколо планети та утворювали хвіст зі швидкістю близько 160 000 км/год. Цей хвіст розтягнувся приблизно на одну астрономічну одиницю, тобто відстань від Землі до Сонця.

Фізика магнітосфери Землі і HAT-P-11b схожа, однак, через близькість екзопланети до сонця – вона розташована в 12 разів ближче до своєї зірки – верхні шари атмосфери нагріваються і фактично "википають" в космічний простір, що і призводить до появи магнітного хвоста.

Магнітне поле планети HAT-P-11b
Магнітне поле планети HAT-P-11b / Фото Lotfi Ben-Jaffel/Institute of Astrophysics, Paris

Для чого планеті магнітне поле

Магнітні поля відіграють важливу роль у захисті атмосфери планет, і можливість спостерігати їх у планет поза Сонячною системою дозволяє астрономам краще зрозуміти, як улаштований Всесвіт. Вчені вже встановили, що металевість у екзопланети нижча за очікуваний рівень. У нашій системі багаті металом Нептун і Уран мають слабке магнітне поле, тоді як газові гіганти Юпітер і Сатурн — навпаки, демонструють низьку металевість і сильні магнітні поля. Низька атмосферна металевість HAT-P-11b кидає виклик сучасним моделям формування екзопланет.

Відкриття магнітосфери HAT-P-11b – ще й значний крок до розуміння того, де у Всесвіті слід шукати сліди життя. Не всі планети й супутники нашої системи володіють власними магнітними полями, і зв'язок між ними та потенційним існуванням життя вимагає подальшого дослідження.