Стандартна модель космології є загально прийнятою, адже найкраще описує те, як виник та розширювався Всесвіт. Ба більше, ця модель найкраще збігається з даними спостережень. Але науковці Боннського університету, Німеччина, виявили те, що може принаймні частково поставити під сумнів істинність Lambda-CDM – реальна кількість дискових плоских галактик не збігається з тією, яка б мала бути згідно зі Стандартною моделлю.
Цікаве не сайті У галактиці Андромеди відшукали незвичайну чорну діру
Галактика NGC 1398 в сузір'ї Піч / Фото Damian Peach
Розрахунок та реальність
Якщо поглянути на далекі галактики, то ми помітимо, що більшість з них схожі на тонкий диск з яскравим потовщенням посередині. У цьому й полягає проблема – такі галактики, згідно із моделлю Lambda-CDM, мають спостерігатися доволі рідко. Річ у тому, що Стандартна модель передбачає існування Всесвіту з темною матерією, яка, наприклад, оточує галактики у вигляді невидимого гало.
Зважаючи на цей невидимий та масивний ореол, гравітаційна взаємодія між галактиками має бути колосальною й вони повинні постійно зливатися одна з одною. Це дозволяє зробити наступні висновки:
- Під час злиття буде руйнуватися форма диска.
- Момент імпульсу (величина, що характеризує величину та напрямок обертального руху тіла) буде зменшуватися – швидкість обертання буде зменшуватися, а значить, що диск галактики не повинен утворитися.
Зверніть увагу Коли востаннє наша Галактика зіткнулася з іншою галактикою
Галактики NGC 2207 та IC 2163 у процесі злиття / Фото Wikipedia
Альтернативна Стандартна модель
Наукова група звертає увагу, що галактик з плоским диском у Всесвіті значно більше, ніж має бути згідно з моделлю Lambda-CDM. А тому, на їхню думку, Стандартна модель принаймні частково не вірна. Як альтернативу вчені пропонують так звану теорію MOND (MilgrOmiaN Dynamics) – це фактично альтернативна Стандартна модель, в якій темна матерія відсутня.
Провівши комп'ютерне моделювання, яке базувалося на моделі MOND, науковці виявили, що це узгоджується з тим, що ми бачимо в реальності: злиття галактик відбувається рідко, а утворюються та ростуть вони завдяки тому, що поглинають навколишній газ. Це дозволяє зберегти їм момент імпульсу й залишатися "плоскими".
Дослідження досить претензійне, адже "посягає" на теорію, яка міцно вкорінилася. Альтернатива, запропонована вченими, теж досить неоднозначна, адже ми досі точно не розуміємо механізми утворення, росту та взаємодії галактик. Однозначно, астрофізикам є над чим працювати.