Попри пандемію коронавірусу, кількість запусків у світі не зменшилася. Ба більше, кількість лише зросла. Наприклад, у 2018 році було здійснено 114 стартів, у 2019 – 102, а у 2020 – 114. 2021 рік ще до свого закінчення може "похизуватися" 136 орбітальними запусками (126 – успішні).
Читайте за темою Підсумки року: найважливіші події світу технологій у 2021 році
Найцікавіші космічні події 2021 року на Землі та вище лінії Кармана
Слід зазначити, що зростання кількості запусків не в останню чергу зумовлене нарощуванням космічних потужностей Китаєм. У Піднебесній планували здійснити понад 40 пусків у цьому році й план був виконаний. Та великий вклад належить, звісно, SpaceX – компанія здійснила лише 17 запусків ракети-носія Falcon 9 у 2021 році, щоб відправити на орбіту супутники Starlink. Всього ця ракети здійснила 30 пусків у 2021 році (станом на 19 грудня). Це більше, ніж будь-яка інша ракета-носій у світі.
Старт Falcon 9 разом зі супутниками Starlink / Фото SpaceX
Зима 2021 року
SpaceX також відзначилася у січні, коли стало відомо про придбання двох морських нафтовидобувних платформ, вартістю 3,5 мільйона доларів кожна. Вони отримали назви на честь супутників Марса – "Фобос" та "Деймос". Очікувалося, що вже у 2022 році "Деймос" почне працювати як плавучий космодром.
У лютому "спейси" знову яскраво нагадали про себе, продемонструвавши ефектний політ та вибухове приземлення Starship SN9, який повторив долю SN8. А поки SpaceX тестували прототип планетольоту, у Європейському космічному агентстві (ESA) оголосили про перший за 11 років набір астронавтів.
Старт, політ та приземлення Starship SN9: дивіться відео
Та лютий 2021 року відзначився не лише вибухом "Старшипа". Цей місяць по праву можна назвати "марсіанським", адже на орбіту навколо Червоної планети вийшли відразу два космічні апарати та здійснив посадку марсохід:
- 9 лютого на орбіту вийшов зонд Об'єднаних Арабських Еміратів під назвою Hope ("Надія"). Сам апарат був запущений 19 липня 2020 року.
- Наступного дня, 10 лютого 2021 року, на навколомарсіанську орбіту успішно виходить китайська автоматична міжпланетна станція (АМС) Tianwen-1 ("Тяньвень-1"), яка мала на борту посадкову платформу з марсоходом й була запущена 23 липня 2020 року. Дуже скоро "Тяньвень" потішив землян чудовими фотографіями Марса.
- Та головна подія відбулася 18 лютого – посадка марсохода Perseverance. Під час примарсення "Персі" проводив відеозапис, що дало нам змогу споглядати перше в історії відео з Марсу. Також вперше був отриманий звукозапис з Червоної планети.
Посадка марсохода Perseverance на Марс: дивіться відео
Були зимою 2021 року й погані новини: на Міжнародній космічній станції (МКС) виявили 6 тріщин, які були розташовані на російському сегменті. Та закінчення лютого було позитивним та прекрасним, адже зонд Parker Solar Probe пронісся повз Венеру, зробивши чудові фотографії.
Зонд Parker Solar Probe пролітає повз Венеру / Фото NASA
Весна 2021 року
Весна почалася з позитиву – глава компанії Rocket Lab Пітер Бек виконав свою обіцянку та з'їв власну бейсболку. Така неординарна подія виникла через обіцянку Бека з'їсти свою кепку, якщо компанія зможе повернути перший ступінь ракети. Але, відверто кажучи, усю вишукану страву чоловік не подужав й з'їв лише маленький шматочок.
Пітер Бек їсть власну бейсболку: дивіться відео
Відразу за Пітером Беком нагадали про себе й у SpaceX – компанія провела майже успішні випробування прототипа планетольота Starship SN10. Річ у тім, що "Старшип" успішно полетів та приземлився, але, приблизно через вісім хвилин після посадки, вибухнув. Ілон Маск назвав причиною вибуху замалу потужність двигунів, що призвело до жорсткішого приземлення, ніж мало б бути.
Політ, посадка та вибух Starship SN10: дивіться відео
Starship SN11 полетів не так ефектно, як SN10. На заваді спогляданню цієї нетривіальної події став туман, який вкрив стартовий майданчик та околиці. Тому все, що побачили люди – це спалах та уламки прототипа, які падали на землю, а сам вибух лишився "за кадром". Причиною невдачі, за словами Маска, став вибух у турбонасосі.
Вибух Starship SN11: дивіться відео
Новини про SpaceX на цьому далеко не закінчуються, адже у квітні 2021 року стало відомо, що компанія перемогла у конкурсі NASA й була обрана Агентством як розробник космічного корабля, який висадить людей на Місяці. Для цього Маск планував використати модифікацію "Старшипа". Тоді ніхто не знав, що з цього почнеться ціла епопея, адже сторона, яка програла, не збиралася здаватися.
Успіхи людства відчувалися й на Марсі, адже там свій перший політ здійснив маленький гвинтокрил Ingenuity. Так людство здійснило перший нереактивний політ на іншому космічному тілі.
Скоро Ingenuity здійснив другий та третій польоти. Успіх гвинтокрила продовжив марсохід Perseverance, який зміг видобути кисень на Марсі.
Політ на Ingenuity Марсі: дивіться відео
Відзначився навесні 2021 року й Китай, який вивів на орбіту перший модуль національної космічної станції. Без конфузів не обійшлося, адже Піднебесна абсолютно не подбала про безпеку й уламки ракети-носія кружляли орбітою, а спеціалісти певний час не могли визначити, куди саме вони впадуть. Пізніше у Пекіні заявили, що уламки впали у ніч з 8 на 9 травня 2021 року біля Мальдівських островів.
Невдовзі Китай вже потішив людей гарними новинами, адже стало відомо, що посадкова платформа разом з китайським марсоходом успішно здійснила посадку на Марс й скоро передала перші фотографії. Пізніше марсохід спустився з платформи, щоб почати досліджувати нове для Піднебесної космічне тіло.
Фотографія посадкової платформи, зроблена китайським марсоходом / Фото CNSA
Та не лише хороші звістки лунали зі сторони Джеффа Безоса та Blue Origin:
- Як згадувалося раніше, контракт на доставляння астронавтів на Місяць виграла SpaceX. Blue Origin, у складі команди National Team, оскаржила це рішення NASA, наполягаючи, що Агентство має обрати ще одного учасника. Через цю скаргу дію контракту зі "спейсами" було призупинено, що впливало на графік усієї програми.
- Пізніше, влітку, Джефф Безос запропонує NASA покрити частину витрат Агентства на розробку місячного лендера, але це не принесе мільярдеру бажаних результатів.
- Вже наприкінці липня скаргу Blue Origin буде відхилено Рахунковою палатою США й контракт залишиться за SpaceX.
- У жовтні Комітет з асигнувань Сенату США почав вимагати від NASA, щоб Агентство обрало "другого гравця". Паралельно з цим фінансування програми з висадки людини на Місяці (Human Landing System) збільшили всього на 100 мільйонів, чого недостатньо для двох "гравців".
- Вже у жовтні 2021 року відбувалася "судова бійка" між NASA та Blue Origin, яку останні програли.
Та поки ще літо не настало й до конфлікту між Blue Origin та NASA лишилося кілька місяців, сталася інша знакова подія – повністю успішний запуск та приземлення Starship SN15. Усе пройшло без звичних вибухів. Та, на жаль, після цієї разючої події настав час довгого затишшя у польотах Starship.
Політ та посадка Starship SN15: дивіться відео
Кінець весни 2021 року видався для космічної галузі дещо прикрим – МКС зіткнулася з уламком сміття. Під удар потрапила роботизована "рука" Canadarm2, яка, на щастя, серйозних пошкоджень не отримала й продовжує функціонувати.
Літо 2021 року
Початок літа 2021 року також відзначився новиною, яка, з одного боку, може свідчити про наближення "смерті" апарату, а з іншого боку – свідчить про оригінальний та нетривіальний підхід спеціалістів до розв'язання проблем. Мова йде про марсіанський дослідницький апарат InSight, сонячні панелі якого вкрив прошарок пилу. Щоб відновити енерговидобуток, команда зонда вирішила насипати на панелі пісок. Неймовірно, але це дало позитивний результат.
Зонд InSight насипає на себе пісок: дивіться відео
Космічні апарати потішили й іншими чудовими новинами. Наприклад, на початку червня 2021 року автоматична міжпланетна станція Juno ("Юнона") здійснила близький проліт біля найбільшого супутника Сонячної системи – Ганімеда. Апарату вдалося зробити чудові фотографії, а спеціалісти NASA об'єднали їх у разюче відео.
Невдовзі після прольоту "Юнони" нагадав про себе Китай, відправивши на свою національну космічну станцію перший екіпаж у складі трьох тайконавтів. Пізніше, на початку липня, космонавти здійснять семигодинний вихід у відкритий космос.
Та найбільше "засвітилася" у космосі літом 2021 року Росія та її "Наука":
- "Новий" модуль мав замінити модуль "Пірс", який відстикували 26 липня 2021 року й він пізніше частково згорів в атмосфері.
- Сама ж "Наука" була запущена ще 21 липня й там не обійшло без проблем.
- 29 липня 2021 року модуль "успішно" пристикувався до МКС.
- І вже після стикування російська "Наука" показала, чого вона варта й позапланово та "самовільно" увімкнула двигуни. На МКС виникла критична ситуація, яку вдалося виправити після того, як модуль вичерпав запаси палива. За 44 хвилини станція зробила півтора оберту (яких не мало бути), а ефект позаштатної дії двигунів "Науки" намагалися компенсувати двигуни модуля "Зірка" та корабля "Прогрес МС-17". На щастя, на цьому "літні погані новини" скінчилися.
Модуль "Наука" з пристикованим кораблем "Союз МС-18" / Фото NASA Johnson
Невдовзі після об'єднання Starship та Super Heavy відбувся проліт космічного апарату з милозвучною назвою BepiColombo біля Венери. Фотографії, зроблені зондом, спеціалісти ESA об'єднали в одне чудове відео.
Starship готуються приєднати до бустера Super Heavy / Фото SpaceX
Осінь 2021 року
Осінь 2021 року "відкрив" перший та, на жаль, невдалий запуск ракети-носія Alpha компанії Firefly Aerospace, яка належить українському підприємцю Максиму Полякову. Виявилося, що після старту один з двигунів ракети працював некоректно, що унеможливило подальший політ, тому ракету контрольовано підірвали командою з Центру керування. Пізніше з'явилося детальне відео запуску.
Згодом, 9 вересня, на Міжнародній космічній станції сталася чергова позаштатна ситуація – пожежна тривога. Винуватцем події знову стала Росія, адже саме в її модулі "Зірка" (рос. "Звезда") сталося задимлення та спрацювали відповідні датчики.
Кінець вересня ознаменувався певним науковим досягненням – фіксацією марсіанським стаціонарним зондом InSight трьох марсотрусів. Як бачите, очищення сонячних панелей від пилу піском принесла результат й апарат залишився у робочому стані.
А от початок жовтня відзначився новим прольотом біля далекого космічного тіла. Цього разу BepiColombo досягнув найменшої планети Сонячної системи – Меркурія. Звісно ж, не можна пролетіти біля далекої планети, не зробивши кілька фотографій. І звісно ж, ці фотографії об'єднали у відео.
BepiColombo біля Меркурія / Фото ESA
Та жовтень запам'ятався й одним важливим запуском – стартом апарата "Люсі", який буде досліджувати "троянські" астероїди Юпітера. Місія дуже важлива, адже має розкрити науковцям деякі таємниці як формування Сонячної системи в цілому, так й утворення окремих її "фрагментів". Тим часом Південна Корея ще не "літає так високо", а лише вперше запускає свою нову повністю вітчизняну ракету-носій Nuri. Прикро, але запуск був не повністю успішним.
Та набагато далі, на відстані близько 385 тисяч кілометрів від Землі, відбулася інша подія – там, на полярній навколомісячній орбіті (селеноцентричній) мало не зіткнулися два космічні апарати: американський LRO та індійський Chandrayaan-2. Звісно ж, небезпеки уникнули.
На початку листопада з'явилася інформація щодо того, які цілі буде переслідувати наукова спільнота у наступні десять років. Виявилося, що однією з ключових таких цілей є пошук позаземного життя.
Невдовзі відбулася ще одна важлива подія – у відкритий космос вперше вийшла китайська жінка. Та, поки навіть Піднебесна мирно освоює космічний простір, Росія знову потрапляє у скандал. Цього разу наш агресивний сусід своєю ракетою збив власний супутник, що стало причиною утворення величезної кількості уламків, які загрожують як МКС, так і Китайській космічній станції. Пізніше Росія підтвердила факт випробовування протисупутникової зброї. Хоча ця подія дуже нагадує сценарій фільму "Гравітація" та, на щастя, поки що ніяких зіткнень з цими уламками не відбулося.
Ближче до кінця листопада про новий набір астронавтів було оголошено у Японії. Ймовірно, що як і Європа, так і "Країна Сонця, що сходить" готуються до польотів на Місяць. Через кілька днів після цього відбувається ще один значущий запуск року – старт амбітної місії DART, яка буквально націлена на невеличкий астероїд, в який апарат повинен врізатися.
Кінець осені 2021 року був чудовим та яскравим, адже малюнок восьмирічної українки Ярини Закалюжки виграв у конкурсі Європейського космічного агентства й буде нанесений на ракету-носій Ariane 5, яка у 2022 році відправить до Юпітера та його супутників автоматичну міжпланетну станцію JUICE. Малюнок Ярини був обраний журі серед сотень інших зображень, які намалювали діти з 63 країн світу. Так тримати, Ярино!
Малюнок Ярини Закалюжки, який став переможцем у конкурсі / Фото ESA
Зима 2021 року
Космічну зиму 2021 року "відкрила" презентація новітньої ракети "Нейтрон" від компанії Rocket Lab. Цього разу глава компанії Пітер Бек був без бейсболки, тому нічого неїстівного споживати мільярдеру не довелося. Сам же носій Neutron почне доставляти корисний вантаж на орбіту з 2024 року.
Після презентації "Нейтрона" відбулася інша подія – NASA сформувало загін кандидатів у астронавти. До лав цієї 23-ї групи потрапили шість чоловіків та чотири жінки. Вони будуть проходити інтенсивні тренування, щоб довести своє право полетіти у космос.
А 15 грудня людство як ніколи раніше наблизилося до Сонця, адже зонд Parker Solar Probe зблизився із нашим світилом на таку малу відстань, чого раніше не робив жоден інший штучний людський апарат.
Рік ще не завершився й ці підсумки вийдуть раніше, ніж відбудеться мало не найголовніший запуск року – старт легендарного довгобуду NASA, який має назву "Джеймс Вебб". Космічна обсерваторія пройшла дуже довгий шлях, здолавши багато перепон та навіть зрівнялася з "Габблом" у ціні ще до того, як потрапила у космос. Нарешті запуск заплановано (після чергового перенесення) на 24 грудня 2021 року. Редакція Техно 24 "тримає кулаки" та бажає телескопу досягнути своєї гало-орбіти.