Полководців Александра називали діадохами. Одним з них був Селевк I Нікатор, який, ймовірно, зміг відхопити собі найбільший шматок імперії покійного Македонського. Новоутворена держава називається на честь Селевка – Держава Селевкідів. Сучасна територія Ізраїлю в результаті також перейшла під контроль династії – її відвоював Антіох III Великий у Птолемеїв. Але правителі Юдеї з династії Хасмонеїв не хотіли миритися з цим, тому підняли повстання, наслідки якого ми спостерігаємо через тисячі років.
Читайте на сайті Вперше в історії археологи знайшли армійський табір хрестоносців
Держава Селевкідів перед смертю Селевка I Нікатора / Фото Wikipedia
Спалена фортеця Селевкідів
У 175 році до нашої ери до влади в Державі Селевкідів прийшов син Антіоха III Антіох IV Епіфан. Правитель велетенської імперії прагнув досягнути максимальної еллінізації на своїх територіях. Тому Епіфан видав низку наказів, які були спрямовані проти юдаїзму. Це призвело до повстання на території Палестини. Юдеї навіть заволоділи Єрусалимом у 164 році до нашої ери.
Розкопки на місці фортеці / Фото HeritageDaily
Сьогодні археологи можуть спостерігати за тими кровопролитними роками. Науковці розкопали або частину фортеці, або частину укріпленої лінії, яка захищала нині неіснуюче місто Мареша. Цей населений пункт належав Селевкідам, тому став ціллю для атаки юдеїв під час їхнього повстання.
Розкопки показали, що фортеця мала розміри 15 на 15 метрів й була поділена на сім кімнат зі сходами, що вели на другий поверх. Археологи вилучили тисячі зруйнованих каменів зі стін фортеці, де вони знайшли численні артефакти: кераміка, залізна зброя та рогатки. Сам укріплений форт був спалений.
Антіох IV Епіфан помер у 164 році до нашої ери, так і не змігши придушити повстання, яке почалося через його невдалу внутрішню політику.