У середині тріасового періоду, близько 230 мільйонів років тому, відбулося так зване карнійське вимирання. Винищивши велику кількість видів, для динозаврів воно стало "першою сходинкою" на шляху до "Олімпу" панування на Землі. Тепер вчені дізналися, якою була "остання сходинка" – це друге вимирання тріасового періоду.
Більше про масові вимирання Велике пермське вимирання: науковці виявили ще одну його причину
Ілюстрація тріасового вимирання / Фото Phys
Тріасово-юрське масове вимирання
В кінці тріасового періоду, близько 201 мільйона років тому, відбулося так зване тріасово-юрське вимирання, яке стало одним з найбільших за історію існування життя на Землі. Власне, саме за ним і розмежовують два періоди: тріас та юру. Причиною вимирання, як й під час попереднього карнійського, стали виверження вулканів. Та останні дослідження дозволили більше дізнатися про ті далекі події.
Слід знати, що масові виверження вулканів мають різні наслідки – усе залежить від температури таких вивержень. Виверження, що стали початком тріасового вимирання 201 мільйон років тому було відносно холодним.
- Дослідження свідчать, що низькотемпературна магма повільно нагрівала осадкові породи, що спричиняло потужні викиди в атмосферу діоксиду сірки (SO2, сірчистий газ) та слабкі викиди діоксиду вуглецю (CO2, вуглекислий газ).
- Сірчистий газ, розсіяний в атмосфері, став причиною збільшення її альбедо – здатності відбивати сонячні промені.
- Швидкоплинне збільшення альбедо обернулося короткотривалим похолоданням на планеті, що стало причиною вимирання теплолюбних великих тварин.
Масове тріасово-юрське вимирання призвело до зникнення багатьох морських та наземних тварин. Особливо постраждали великі рептилії, подібні до крокодилів – псевдозухій. Тоді вимерло приблизно 60 – 70% видів усіх тварин. Для динозаврів, які тоді не відзначалися великими розмірами, це був шанс, "остання сходинка", й вони нею скористалися, захопивши біологічні ніші на суші під час юрського періоду.