Американський дослідницький апарат Lunar Reconnaissance Orbiter (LRO) запустили до Місяця у 2009 році. Планувалося, що він буде працювати близько 3 – 5 років, але, як це часто буває у космічній галузі, програму продовжували. Тому LRO функціонує уже понад 12 років. У 2019 році до американського "колеги" приєднався індійський апарат Chandrayaan-2 ("Чандраян-2").

Корисне на сайті Galaxy Z Fold3 / Z Flip3: переваги третього покоління революційних складаних смартфонів Samsung

LRO та Chandrayaan-2 / Фото NASA та ISRO

Детальніше про небезпечний прохід

Здавалося б, що лише на навколоземній орбіті може виникнути ризик зіткнення двох супутників. Та, як показала практика, на орбіті навколо Місяця це теж цілком реальний сценарій. Річ у тім, що обидва дослідницькі зонди, Chandrayaan-2 та LRO, розташовані на полярній навколомісячній (селеноцентричній) орбіті. Окрім того, параметри орбіт двох апаратів такі, що виникають точки, де ці орбіти перетинаються:

  • LRO має орбіту приблизно 20 на 165 кілометрів.
  • У Chandrayaan-2 орбіта "рівніша": 100 на 100 кілометрів.

20 жовтня 2021 року обидва зонди мали пройти на відстані до 3 кілометрів один від одного, що вважається досить небезпечним. Тому було прийнято рішення про те, що маневр ухилення здійснить індійський Chandrayaan-2. Маневр був здійснений 18 жовтня.

Читайте за темою NASA досліджує таємничу структуру на Місяці

Цікаво, що NASA та ISRO (Індійська організація космічних досліджень) доволі скупо повідомили про цю подію. Заява не містить жодних деталей та, зокрема, відсутнє пояснення того, чому саме індійський апарат виконав маневр. Подив це викликає тому, що в американському Агентстві часто дають розлогіші пояснення, особливо через стільки часу після події.

Ймовірною та найочевиднішою причиною того, чому саме Chandrayaan-2, а не LRO виконав маневр, є те, що американський апарат досліджує Місяць з 2009 року, тому запаси палива у нього можуть бути на критично низькому рівні. Також потрібно зважати на те, що LRO змушений регулярно коригувати орбіту через вплив так званих масконів (гравітаційні аномалії), тому запаси палива для нього стають ще важливішими, ніж для новішого "Чандраяна", який перебуває на вищій та стабільнішій стокілометровій орбіті.