"Приречені на смерть вітають тебе" – це частина відомого вітання гладіаторів, яке вони промовляли, звертаючись до Імператора перед початком ігрищ. В істориків є сумніви щодо того, чи дійсно ця фраза лунала кожних ігор. Але потрібно визнати, що вона влучна. Римський народ доби як Республіки, так й Імперії любив подібні забавки. Тому чим екзотичнішим було криваве видиво, тим ліпше. А жінки, які проливають кров, вбиваючи та помираючи, на думку давньоримського народу, було досить екзотичним видовищем.
Читайте про гладіаторів на сайті Могутні воїни чи суперзірки Римської імперії: правда та вигадки про гладіаторів
Жінки-гладіатори на барельєфі в Галікарнасі (сучасне місто Бодрум, Туреччина) / Фото Wikipedia
Вбивча та екзотична забавка для давніх римлян
Про гладіаторів жіночої статі відомо дуже мало. Ймовірно, це вказує на те, що явище це було дійсно дуже рідкісним. До нас навіть не дійшла інформація про те, чи мали жінки-гладіатори окрему назву. Теоретично, їх мали б називати "гладіатрикс" (латинська мова – gladiatrix).
Історія зберегла дуже мало "прикладів" жіночих боїв на арені:
- Наприклад, відомо, що у 66 році нашої ери ефіопські жінки-гладіатори билися на арені. Таким чином Імператор Нерон хотів справити враження на царя Вірменії Трідата І.
- Відомо про бої жінок під час правління Тита Флавія Доміціана у 89 році нашої ери. Такі гладіаторські поєдинки називали "амазонськими".
- Консул та історик Діон Кассій згадує у свої "Римській історії" про те, що жінки брали участь у цькуванні тваринами та боях на арені.
Достеменно невідомо, чи билися жінки лише з жінками, чи їх могли "виставити" й проти чоловіка. Ймовірніше всього, що жінки билися лише із жінками та дикими тваринами.
Читайте про давній Рим на сайті Найживучіша держава в історії: як Римській Імперії вдалось здобути вічну славу
Як навчали жінок-гладіаторів
Місце, де гладіаторів навчали вбивати називався лудус. Історики не знайшли ніяких свідчень того, що існували спеціально побудовані лудуси, де б навчали виключно жінок.
Враховуючи рідкісні появи жінок на арені, сумнівно, що такі школи дійсно існували. Ймовірніше за все їх тренували разом з чоловіками.
Це частково підтверджують слова історика Децима Юнія Ювенала, який писав, що гладіаторів-жінок навчали "тими ж методами та з тією ж зброєю, що і чоловіків". Це свідчить, що до жінок не було "окремого підходу" у навчанні. Також, ймовірно, що римські вельможі, навчаючи жінок, не сильно переймалися їхнім комфортом, тому селили їх в одному лудусі з чоловіками.