Автоматична міжпланетна станція BepiColombo – це спільний проєкт Європейського космічного агентства (ESA) та Агентства аерокосмічних досліджень Японії (JAXA). Апарат націлений на дослідження найменшої планети Сонячної системи – Меркурія. Щоб досягнути її, потрібно здійснити численні гравітаційні маневри. Раніше ми могли бачити, як зонд пролітає біля Землі та Венери. Та уже 2 жовтня 2021 року о 1:34 за Київським часом BepiColombo здійснить свій перший проліт біля Меркурія. Станція пролетить біля найближчої до Сонця планети на відстань всього 200 кілометрів.
Читайте на сайті Фінальний проліт BepiColombo біля Венери: відео
Перший проліт BepiColombo біля Меркурія: дивитись відео
Детальніше про BepiColombo
Щоб вийти на орбіту навколо Меркурія, BepiColombo мусить здійснити аж 9 гравітаційних маневрів біля Землі, Венери та Меркурія.
- 10 квітня 2020 року відбувся перший гравітаційний маневр біля Землі.
- 15 жовтня 2020 року BepiColombo вперше пролетів біля Венери.
- 11 серпня 2021 року відбувся другий та останній гравітаційний маневр біля Венери.
- Тепер BepiColombo мусить здійснити 6 прольотів біля Меркурія. Перший з них, як повідомлялося, відбудеться 1 – 2 жовтня 2021 року.
- Під час сьомого зближення з Меркурієм 5 грудня 2025 року BepiColombo вийде на орбіту навколо планети.
Так схематично виглядатиме перший гравітаційний маневр біля Меркурія / Фото ESA
Перший проліт біля Меркурія
У ніч з 1 на 2 жовтня 2021 року апарат пролетить біля Меркурія, наблизившись всього на 200 кілометрів до поверхні. Оскільки планета не має атмосфери, то таке зближення нічим не загрожує космічному апарату.
Очікується, що перші фотографії центр керування отримає вже через 30 хвилин після маневру. Опубліковані вони будуть, ймовірно, вранці 2 жовтня.
Хоча відстань до поверхні складе всього 200 кілометрів, фотографії будуть зроблені за 1 тисячу кілометрів від Меркурія. Так станеться через те, що BepiColombo пролетить над нічною стороною космічного тіла. Це робить фотографування досить незручним.
Також слід враховувати, що головна камера автоматичної міжпланетної станції (АМС) недоступна до грудня 2025 року, коли апарат вийде на цільову орбіту. Така ситуація склалася через інженерне рішення – головна наукова камера АМС закрита іншим апаратом, який відділиться від носія після виходу на навколомеркуріанську орбіту.
Тому фотографії будуть робити дві камери спостереження (monitoring cameras, MCAMs). Роздільна здатність отриманих чорно-білих зображень сягатиме 1024 на 1024 пікселі.