Якою була Антарктида десятки мільйонів років тому

Під час пізнього крейдяного періоду (66-100 мільйонів років тому), одного з найтепліших періодів на Землі, на острові Джеймса Росса в Антарктиді росли хвойні, папоротеві та квіткові рослини, а довкола бродили динозаври.

Не пропустіть Науковці попереджають про небезпеку танення вічної мерзлоти

Однак цей райський куточок не рідко страждав від лісових пожеж, а деякі з них були настільки масштабними, що завдавали чимало шкоди. Древні палеопожежі спалили частину лісів вщент, залишивши по собі деревне вугілля, яке в наш час стало джерелом важливої та цікавої інформації.

Важливе відкриття

Міжнародна група палеобіологів під керівництвом Флавіани Хорхе де Ліма із Федерального університету Пернамбуку (Бразилія) проаналізувала скам'янілості, зібрані під час експедиції 2015-2016 років у північно-східній частині острова Джеймса Росса. Ці скам'янілості містили фрагменти рослин, схожі на залишки деревного вугілля, яке вивітрилося за останні десятки мільйонів років.

Польовий табір
Польовий табір на острові Джеймса Росса в Антарктиді / De Lima, F.J.

Фрагменти деревного вугілля були невеликими: найбільші – лише 19 на 38 міліметрів. Але зображення, отримані за допомогою електронного мікроскопа, показали, що ці скам'янілості – голонасінні рослини, що згоріли й, швидше за все, хвойні дерева з сімейства араукарієвих.

Що відомо про древні лісові пожежі

Інтенсивні лісові пожежі були частим та поширеним явищем у пізньому крейдяному періоді, але більшість їх свідчень перебуває у Північній півкулі. У Південній півкулі задокументовано лише кілька випадків – на території сучасних Тасманії, Нової Зеландії та Аргентини.

Чому ж горіли антарктичні ліси? Вчені вважають, що причина пожеж – вулканічна активність. У пізньому крейдяному періоді суперконтинент Гондвана розпався, внаслідок чого Антарктида виявилася більш ізольованою, ніж раніше. На материку, вільному на той час від льоду, було багато джерел займання, включаючи удари блискавок, вогняні кулі від падаючих метеорів та вулканічна активність. Крім того, місцева рослинність була легкозаймиста, а високий рівень кисню сприяв горінню.

У крейдяний період в Антарктиді спостерігалася інтенсивна вулканічна активність, викликана тектонічними процесами, про що свідчить наявність викопних останків у пластах, пов'язаних з випаданням попелу,
– пишуть автори дослідження.