Так звана "мапа Вінланда" вперше з'явилася у 1957 році. Тоді ця ймовірна історична пам'ятка була запропонована Ірвінгом Девісом Британському музею. Та музей відмовився її купувати, адже запідозрив, що це підробка. В результаті її придбав Єльський університет і вона "побачила світ" у 1965 році. Об'єкт датувався приблизно XV століттям та являв собою мапу "скандинавського світу" разом з частиною Північної Америки.

Що таке Вінланд?

Вінланд – це скандинавська назва земель навколо затоки Святого Лаврентія. До Вінланда можна віднести сучасні канадські провінції Нова Шотландія, Ньюфаундленд та Лабрадор, Нью-Брансвік.

Читайте на сайті Хто такі вікінги насправді: як вони підкорювали світ і відкривали Америку

Вікінги
Мапа "скандинавського світу" разом з Вінландом / Фото Wikipedia

Наукове розслідування

У 1960 році було відкрито реальне вікінгське поселення Л'Анс-о-Медоуз на території провінції Ньюфаундленд та Лабрадор, Канада. Здавалося б, що ця археологічна пам'ятка має зробити "позиції" мапи не твердішими. Але ні, науковці досі сумнівалися у реальності "мапи Вінланда".

Ще у 1970 році дослідження натякнуло, що були використані сучасні чорнила. Але тоді не вистачило технологічних можливостей, щоб остаточно підтвердити те, що "мапа Вінланда" – підробка.

Читайте на сайті Нейромережа назвала підробкою одну з картин Рубенса ціною в мільйони доларів

Карта Винланда
Макрорентгенівська фотографія "мапи Вінланда" / Фото Yale News

Наука проти підробки

Науковці Єльського університету вирішили провести ще одне дослідження. Та тепер на службі у науки перебувають значно технологічніші пристрої та методи, ніж у 1970-х роках. Були використані такі методи як рентгенівська флуоресцентна спектроскопія та автоемісійна сканувальна електронна мікроскопія.

Радіовуглецеве датування показало, що пергамент був вироблений у період з 1400 року по 1460 рік. Здавалося б, ось воно – стародавність мапи підтверджена. Та науковці не зупинилися.

Вчені проаналізували чорнила, якими були зображена мапа на стародавньому пергаменті. Виявилося, що вони містять численні титанові вкраплення.

Річ у тім, що чорнила, яким користувалися у XV столітті містили в собі багато вкраплень сульфату заліза, сірки та свинцю. А чорнила з титановими пігментами з'явилися лише після 1920 року.

Таким чином на дійсно давньому листі було зображено мапу сучасними чорнилами. Науковці припускають, що це сталося у 1923 році на території Норвегії.

Найцікавіше, що "мапа Вінланда" сама по собі являє цікавий історичний документ, адже це чудовий приклад якісної підробки, який "водив за носа" науковців досить довго.