Кам'яна доба у нас асоціюється з людьми, що бігають з каменюками та палками й вбрані у звірячі шкіри. Та все було далеко не так. Наприклад, на території сучасної Туреччини у кам'яну добу існувало ціле місто – Чатал-Гьоюк. Ще 8 – 9 тисяч років тому там мешкало близько 10 тисяч людей. У 1962 році, проводячи там розкопки, науковці знайшли залишки одягу. До сьогоднішніх днів точилися суперечки щодо того, з чого ж цей одяг був виготовлений.

Читайте за темою Вчені виявили найстаріше отруєння ртуттю у світі

Одяг
Шматок одягу кам'яної доби / Фото SciTechDaily

60-річна суперечка

Отож, з 1962 року, знайшовши перші шматки тканини, яка була частиною повсякденного одягу, науковці невпинно сперечалися з чого саме ця тканина була вироблена. Дійшло до того, що утворилося два табори: в одному вважали, що текстиль вироблявся із шерсті, в іншому таборі вважали, що з льону.

Недосконалість техніки та, ймовірно, фінансування, довгий час не давала дати чітку відповідь на це питання. Так тривало до 2017 року, коли до справи запросили навіть ботаніків.

У минулому дослідники значною мірою ігнорували можливість того, що волокна тканини можуть бути чим завгодно, окрім шерсті чи льону,
– мовить професор Лізе Бендер Йоргенсен.

Детальні дослідження знайденої давньої тканини показали, що наші пращури працювали не лише з льоном чи шерстю. Часто вони використовували луб'яне волокно, яке добували у проміжку між корою та самим тілом дерева. Виявилося, що деякі клаптики тканини зроблені з луб'яного волокна дуба. Також були присутні волокна інших рослин, але ідентифіковані поки не всі.

Паралельно з цим відкриттям, науковці зробили ще один висновок – жителі Чатал-Гьоюка меншою мірою використовували льон, ніж луб'яне волокно. Така думка базується на дослідженнях, які майже не виявили насіння льону в регіон, а отже – його там не вирощували.