Суть цієї гіпотетичної технології полягала не в тому, щоб рухатися швидше за світло, а в тому, щоб згортати простір-час таким чином, щоб "зрізати шлях".
Цікаво Завдяки новому підходу вчені зможуть з'єднати квантові комп'ютери у мережу
Модель реального варп-двигуна
Олексій Бобрик та Джанні Мартіре з Лабораторії фізики передового руху NASA описали у статті для журналу Classical and Quantum Gravity модель варп-двигуна, який, на їхню думку, реально можна буде побудувати в майбутньому.
Дослідники відштовхувалися від ідеї фізика-теоретика Мігеля Алькубьерре, заснованої на рівняннях Ейншетейна. У кінці ХХ століття він запропонував розглянути можливість космічного апарату, який стискає простір-час перед собою і знову розширює його позаду. Таким чином, корабель може покривати величезні відстані за мізерно малий час.
Однак такий двигун поглинав би величезну кількість негативної енергії, що робить створення варп-двигуна неможливою або, принаймні, вкрай важкодосяжною справою. Бобрик та Мартіре пропонують використовувати для стиснення простору-часу замість негативної енергії потужну гравітаційну силу.
Хитрість полягає у тому, щоб знайти спосіб стиснути масу розміром з планету у більш керований розмір модуля космічного корабля, щоб потім скористатися її силою тяжіння. Побудувати такий апарат сьогодні все ще неможливо, але одного разу, сподіваються вчені, це станеться.