Дослідники NASA розповіли про прогрес у розробці міжзоряного зонда на сонячній тязі

Вчені хотіли підтвердити, що такий принцип роботи має сенс і його ефективність буде високою, пише Wired. Установку розмістили на задньому дворі кампусу університету. Вона складається з двох частин: масиву світлодіодів, який дослідники називають "сонячний симулятор" і безпосередньо самого двигуна.

Цікаво Ровер Perseverance запише звук свого приземлення на Марс

Як все працює

Двигун виглядає як чорно-біла плитка, через яку протікає скраплений гелій – газ проходить через змійовик. При включенні світла "симулятор", як стверджують вчені, світить з інтенсивністю у 20 разів вищою від сонячної (на якій відстані від світила, не вказано), гелій поглинає тепло і виривається з сопла, створюючи таким чином реактивну тягу.

Подібну установку двигуна з принципом роботи на сонячній тязі тестують вперше. Вчені пояснили, що саме теоретична перевірка й була головною метою експерименту.

Це показує, що сонячні теплові двигуни – не фантастика. Вони дійсно можуть працювати,
– зазначив Бенкоскі.

Поки дослідники не називають будь-яких конкретних цифр, лише зазначивши, що система спрацювала. Докладніший звіт вчені обіцяють опублікувати в 2021 році.

Робота над двигуном

У кінці 2019 року NASA звернулося до Лабораторії прикладної фізики з метою вивчення концепцій міжзоряної місії. Зараз агентство і лабораторія працюють над цим завданням спільно. Ученим належить вирішити, як потрапити у міжзоряний простір за відносно розумний проміжок часу – і використання двигунів на сонячній тязі може стати вирішенням цієї проблеми.

Дослідники у ролі одного з можливих варіантів пропонують використовувати водень в реактивному двигуні замість гелію. Теоретично, це може значно збільшити ефективність двигуна. Однак водень буде нагріватися до екстремально високих температур. Тому вченим належить підібрати також матеріали покриття для теплового екрану зонда.