Спостерігаючи за сонячним спалахом у далекому 1999 році, науковці помітили дивні рухи прямо всередині цього ж спалаху. Це виглядало, немов речовина падає назад на Сонце, хоча мала б робити навпаки. "Темні, схожі на пальці" структури залишалися до наших днів такими ж загадковими, як й у 1999 році.
Більше про нашу зорю Людська технологія вперше торкнулася сонячної корони: зонд Parker надіслав фото
Спалах на Сонці: дивіться відео
Загадкові "темні пальці" на Сонці
На нашому Сонці існує безліч локальних магнітних полів. Коли вони зближуються, вивільняється надзвичайно багато енергії у вигляді спалаху. Вчені припускали, що руйнування магнітних полів під час спалаху і є причиною утворення "темних пальців".
Це як розтягнути гумку й розрізати її посередині. Вона напружена та розтягнута, а тому повернеться у вихідний стан,
– говорить співавторка дослідження астроном Кеті Рівз.
"Темні пальці", припускали науковці, якраз були "гумками", які повертають на початкову позицію. Але ця гіпотеза відразу опинилася розкритикованою, адже низхідні потоки речовини були занадто повільні. Їхня швидкість падіння мала б бути набагато більшою, якби гіпотеза "розірваної гумки" була б вірною.
Науковці створили 3D-модель сонячного спалаху та порівняли його із зображення, які зробила Solar Dynamics Observatory (SDO). Ця космічна обсерваторія робить одну фотографію кожні 12 секунд у 7 різних спектрах. Виявилося, що "темні пальці" утворюються не через "розривання гумки", а через взаємодію речовини з різною щільністю в умовах високої турбулентності. Коротко кажучи – ці темні плазмові "пальці" являють собою регіон з низькою щільністю цієї плазми.
Такі дослідження важливі, адже дозволяють нам краще розуміти "сонячну погоду" та процеси, що відбуваються на нашому світилі. Сама ж теорія "розрідженої плазми" потребує додаткових досліджень для підтвердження чи спростування.