Комп'ютерні моделювання підтверджують те, що проміжки у протопланетних дисках утворюються завдяки гравітаційному впливу екзопланет. Та водночас ми рідко знаходимо у цих проміжках планети. Астрономи використали найпотужніший суперкомп'ютер, ATERUI II, щоб зрозуміти, що ж там дійсно відбувається.

Читайте на сайті У протопланетному диску навколо Сонця існував розрив: дослідження

Протопланетний диск
Результати моделювання (вгорі) та реальні приклади (внизу) / Фото Phys

Пропалі планети

Комп'ютерне моделювання показує, що після утворення екзопланета може здійснити міграцію та фактично зникнути з початкового місцерозташування. Астрономи розділили етапи міграції на фази.

  1. Фаза І – планета починає рухатися до середини диска, ближче до зірки. Водночас з цим сам протопланетний диск лишається без змін.
  2. Фаза ІІ – диск потроху починає деформуватися. Окрім того, починає утворюватися нове кільце диска на місці, де колись була розташована екзопланета.
  3. Фаза ІІІ – початкове кільце диска зникає й лишається лише "вторинне" кільце на старій орбіті планети.

Теорія та комп'ютерне моделювання допомагають зрозуміти, чому екзопланети в таких системах рідко виявляються біля зовнішньої сторони диска. Також це дає розуміння, чому у проміжках диска (фактично, на етапі Фази ІІ) ми не бачимо планет – їх там вже немає, вони мігрували.

На користь теорії свідчать сучасні астрономічні спостереження, але "крапку" у питанні допоможуть поставити лише телескопи нового покоління, які матимуть кращу роздільну здатність та зможуть виявити планети після їх міграції.