Село Лозова розташоване неподалік Тернополя, на території Байковецької громади. Саме тут, біля школи, була побудована перша в Україні шкільна сільська автоматизована обсерваторія. Вона стала домінантою навколишньої території: сюди приїжджають зі всіх навколишніх міст та сіл, сюди водять екскурсії, сюди діти та дорослі приходять, щоб "доторкнутися" до небес.
Читайте на сайті Як "робити космос": інтерв'ю з українським космонавтом Ярославом Пустовим
Лозівська астрономічна обсерваторія в об'єктиві Андрія Ревуна: дивитись відео
Народження мрії
Певно, ніхто краще не розповість про появу обсерваторії ЛАО (Лозівська астрономічна обсерваторія), як викладач фізики та астрономії Лозівської школи Михайло Шемеля.
Чоловік згадує, що цікавитися фізикою почав ще з дитинства. Це було закономірно, адже в "куточку", де жив Михайло, "і старші, і молодші – всі разом займалися спортом, всі цікавилися фізикою та математикою". Звісно, не обійшлося й без викладача у першій школі, який зміг зацікавити дітей предметом.
Сьогодні, через багато років, вподобання Михайла не змінилися. Наприклад, викладач фізики робить пробіжку вранці та ввечері. За майже п'ять років Михайло пробіг близько 12 500 кілометрів. Нагадаємо, що діаметр земної кулі має близько 12 750 кілометрів.
Галактика Андромеди, сфотографована телескопом ЛАО / Фото Андрія Ревуна
Спочатку ми з учителями провели моніторинг рівня знань з астрономії серед учнів. Виявилося, що він був дуже низький,
– згадує Михайло Шемеля.
У школі розуміли, що таку ситуацію потрібно виправляти. Для початку вирішили "подивитися, що таке телескоп" й організували поїздки по різних обсерваторіях та планетаріях. Тоді ж познайомилися з професором Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Климишиним Іваном Антоновичем, який до сьогодні перебуває у тісному контакті з ентузіастами астрономії Тернопільщини. До речі, на честь Івана Антоновича названий астероїд 3653 Klimishin.
Пізніше Михайло разом з однодумцями створили "Небозвід" – астрономічне товариство Тернопільського району. Після чого уже задумалися над веденням серйозної популяризації. Вирішили почати з лекцій, тому запросили Івана Климишина, щоб він їх прочитав.
Пізніше Михайло організував у школі науковий захід "Астропікнік", на який були запрошені представники влади від новоствореної Байковецької об'єднаної територіальної громади. На підбитті підсумків заходу у Михайла Шемелі запитали про те, чого бракує школі для розвитку астрономічного напрямку.
Бракує обсерваторії над школою. Дивіться, який гарний дах, тут можна купол поставити,
– згадує Михайло.
Школа отримала погодження. Тепер потрібно було скласти проєкт, щоб винести його на голосування під час сесії ради. Звісно, тоді, у 2016 році, ніхто у школі не розумів, що купол на самій школі ставити не можна. Річ у тім, що тепло від будинку буде сильно заважати астроспостереженням.
Та на допомогу прийшов Сергій Вербицький, який, як ніхто інший, знає, що таке телескоп та обсерваторія. Сергій зробив креслення обсерваторії й цей проєкт був підтриманий на сесії ради Байковецької ОТГ. Обсерваторія була урочисто відкрита 20 червня 2018 року.
Обсерваторія у селі Лозова була відкрита 20 червня 2018 року / Фото Андрія Ревуна
"ТерАстро" та великі ентузіасти астрономії
Навколо обсерваторії, немов планети навколо зірки, почали обертатися ентузіасти астрономії, які всіма силами популяризують галузь. Сама ж Лозівська астрономічна обсерваторія грає роль Сонця для любителів цієї непростої науки.
Богдан Плисюк згадував, як колись він виніс телескоп на шкільний стадіон. Це був 6-сантиметровий рефрактор, в який чоловік спостерігав за Місяцем.
Кратери та гори було чітко видно, дуже рельєфно. Певно, чиста атмосфера була. І тут до мене підбігають діти. Питають, що ж я там бачу таке? І одна дівчинка дивиться в телескоп і вигукує: "О, Місяць! Як близенько. Я до нього доторкнуся". І витягає руку, дивлячись в окуляр та тягнучись до Місяця. Мене це так вразило, що я подумав, що треба виносити телескоп та показувати дітям небо.
Богдан Плисюк
Вчитель фізики та астрономії Тернопільської ЗОШ І-III ст. №27, викладач Тернопільської малої академії наук
Схожа історія є й у директорки Лозівської школи Чаповської Анни, чиї внуки живуть у штаті Арканзас, США. Пані Анна розповідала діткам про обсерваторію й тепер вони взяли собі за звичку вранці вітатися із Сонцем, Місяцем та зорями, а ввечері – прощатися.
Насправді таких дітей безліч. Та у Лозовій стоїть уже не 6-сантиметровий рефрактор, а рефлектор з діаметром дзеркала 375 міліметрів. Окрім того, школа має кілька менших телескопів, якими учні можуть користуватися. Тому засоби популяризації значно розширилися і дотягнутися до Місяця дітям стало простіше.
Фрагмент розсіяного зоряного скупчення Плеяди, сфотографованого телескопом ЛАО / Фото Андрія Ревуна
Утворення "ТерАстро"
Цікавляться небом не лише діти, а й дорослі. Та якщо хтось хоче просто зазирнути в окуляр телескопа, щоб побачити кільця Сатурна чи екваторіальні смуги Юпітера, то інші люди починають цікавитися астрономією на більш серйозному рівні.
У кожного своя історія того, як "небо прийшло в їхнє життя":
- У когось друзі займалися астрофотографією.
- Хтось подивився "Інтерстеллар".
- Богдан Плисюк у дитинстві побачив місячне затемнення і ця подія стала вирішальною.
- А у Михайла Шемелі й так усі навколо цікавилися точними науками, тому астрономія стала логічним продовженням його життєвої стежинки.
Усіх разом зібрала Таня Свинарик-Іващенко. Любов до астрономії прийшла до неї нещодавно, у 2016 році, коли Тетяна разом з дітьми подивилася фільм "Інтерстеллар". А далі пішло "як по маслу": зацікавлення, вивчення, власний телескоп, перші спроби фотографування, пошук однодумців.
Спочатку Таня знайшла Київський клуб любителів астрономії Astropolis. Неочікувано на форумі знайшлося посилання на тернопільських астрономів-любителів. Так Тетяна познайомилася із Сергієм Вербицьким, астрономом-любителем та власником торгової марки "Білий лебідь", яка займається виготовленням астрономічного обладнання.
Домашня обсерваторія Сергія Вербицького / Фото Вячеслава Журби, 24 канал
Таня на цьому не зупинилася та продовжила шукати однодумців. Розмістила оголошення у газетах, на місцевих медіасайтах та у новинних групах у Фейсбуці. Так вдалося "вийти" на Юрія Стоянова. Виявилося, що Юра не просто цікавиться астрономією, а й регулярно виходить зі своїм телескопом на "тротуарку" – бере телескоп на вулицю та показує об'єкти неба усім охочим, популяризуючи тему.
Пізніше Тетяна почала шукати однодумців за тегами на кшталт "астрономія". Так до команди приєднався талановитий фотограф Андрій Ревун, астроном-любитель Дмитро Кучер та архітектор Володимир Кріса, який зараз складає каталог сузір'їв північного неба з повним описом його об'єктів та інших цікавинок.
Усі були розрізнені. Не було нічого спільного. Ми були немов планети – кожен на своїй орбіті,
– згадує Тетяна.
Згуртувавшись, ентузіасти вирішили створити тематичну групу у мережі Facebook під назвою "Астротернопіль". Головна мета – інформування любителів та цікавинки за темою.
Та тут Сергій Вербицький розповів про Лозівську обсерваторію, яка тоді ще будувалася. Михайло Шемеля радо прийняв "молоде покоління" астрономів-любителів. Так був покладений початок потужному астрономічному об'єднанню Тернопільщині – клубу любителів астрономії "ТерАстро", Територія астрономії.
Моя історія входження в астрономію почалася з "Інтерстеллару". А дійшло аж до створення Клубу та до об'єднання багатьох ентузіастів в єдине ціле,
– розповідає Тетяна.
Учасники клубу "ТерАстро" / Фото Андрія Ревуна
Популяризація астрономії
Звісно, що популяризація не обмежується лише "тротуарками". Тепер, після утворення команди "ТерАстро" та її згуртування навколо Лозівської астрономічної обсерваторії, можна було підійти до справи більш фундаментально.
Почали з астрономічних гуртків, які заснували у школі села Лозова. Якщо раніше діти могли лише дивитися у підручниках на астрономічні об'єкти, то тепер вони можуть побачити їх на власні очі. Оскільки у школи є кілька телескопів, то спостереження можна проводити для великої кількості дітей. Сама ж обсерваторія використовується переважно для астрофотографії об'єктів глибокого космосу, які у звичайні телескопи практично нереально побачити.
На астрогуртках діти досліджують мапу зоряного неба, вивчають різноманітні типи монтувань для телескопів, дізнаються про принципи астрофотографії та самостійно ведуть астрономічні спостереження за космічними об'єктами – планетами, зоряними скупченнями, туманностями.
Не забувають у "ТерАстро" й про конкурси, які періодично влаштовують для молодих астролюбителів. Наприклад, потрібно швидко знайти певну кількість сузір'їв. Нагорода більш ніж заманлива – телескоп.
На астрономічні екскурсії радо приходять як діти, так і дорослі / Фото Андрія Ревуна
Для всіх охочих...
Побувати у ЛАО можуть не лише діти та дорослі села Лозова, а й звідусіль. Екскурсії та заходи проводяться регулярно. Члени "ТерАстро" виносять обладнання у двір школи, де відвідувачі можуть спостерігати за планетами, зоряними скупченнями чи іншими об'єктами на небесній сфері.
Ба більше, проводяться виставки астрофотографій та виїзди до планетаріїв. Так ентузіасти організували виїзд учнів та любителів астрономії до Житомира, до музею космонавтики імені Сергія Павловича Корольова. Там була змога поспілкуватися з астронавткою Гайдемарі Стефанишин-Пайпер, яка має українське походження.
Читайте на сайті Українка, що підкорила космос: інтерв'ю з астронавткою NASA Гайдемарі Стефанишин-Пайпер
Та, ймовірно, кульмінацією серед заходів стала подія Astro Run, організована учасником клубу "ТерАстро" Олегом Бутковським. У "зоряному забігу" ентузіасти об'єднали спорт та астрономію. Пробігши від 5,3 до 18,5 кілометрів, учасники могли відпочити біля Лозівської обсерваторії. Після відпочинку були організовані астроспостереження та екскурсія зоряним небом. Цілком ймовірно, що захід стане щорічним.
Після забігу учасники отримали свої призи / Фото Відділу культури, молоді та спорту Байковецької територіальної громади
Для чого нам потрібна астрономія
Чи дорого ентузіастам обходиться це астрономічне хобі? Так, адже, як говорить Тетяна, "усе, що пов'язане з оптикою – це дорого". Окрім телескопа Таня також має мікроскоп, завдяки якому досліджує з дітьми мікросвіт. Тоді для чого потрібна ця "дорога забавка"?
Чим далі ми рухаємося в часовому просторі вперед, тим більше ми будемо пов'язані з космосом… У певний період людина почне регулярно літати в космос, полетить знову й до Місяця, і до Марсу. Тобто, це питання часу. А ми будемо сидіти в кам'яному віці,
– говорить астрофотограф Андрій Ревун.
Астрофотограф впевнений, що для того, щоб не залишитися на Землі, коли інші країни підкорюватимуть космос, потрібно популяризувати та розвивати астрономію. Також, продовжує Андрій, вивчення астрономії дозволяє притомніше дивитися та реагувати на різні речі та не вестися на фейки.
Андрій Ревун – один з небагатьох, хто вміє керувати телескопом ЛАО / Фото Вячеслава Журби, 24 канал
Юрій доповнює Андрія, говорячи, що такі фейки створюють фон недовіри до доказової науки, що стає причиною появи антивакцинаторів та інших прихильників теорій змов. Тому важливо вчити та знати як астрономію, так й інші науки.
Це збагачує людину, збагачує мозок. Хіба вам не цікаво, якщо увесь час жити в лісі, що за його межами? Астрономія розширює розум людини, підносить його, збагачує дух,
– ділиться Богдан Плисюк думками щодо того, для чого потрібна астрономія.
У кожного учасника "ТерАстро" своя думка, але висновок один – астрономія – це майбутнє. Тому люди готові вкладати час та сили в популяризацію улюбленої справи.
І хто знає, можливо, саме завдяки роботі таких самовідданих ентузіастів з "ТерАстро" маленька дівчинка таки досягне Місяця та зможе доторкнутися до його поверхні.