Шаблезубі кішки – це вимерла підродина із сімейства котячих. Та не слід вважати, що лише коти мали велетенські зуби. Задовго до них Землю населяли так звані німравіди (Nimravidae), які відростили собі довгі шаблеподібні зуби. Здавалося б, що науковці уже впевнено класифікують цих кішкоподібних тварин. Але виявилося, що це зовсім не так.
Цікаве на сайті Допомога на відстані: яким має бути сучасне обслуговування клієнтів
Кістки Eusmilus adelos / Фото Scientific Reports
Детальніше про відкриття
Довгі роки у Національному музеї природознавства, Вашингтон, округ Колумбія, при Смітсонівському університеті пилився череп "несправжнього шаблезубого кота"-німравіда. Аспірант Пол Баррет, під час ремонту в Музеї, помітив експонат та зрозумів, що це щось зовсім нове.
Більшість північноамериканських німравід були досить невеликими й мали розміри сучасної рисі. А от цей представник сильно виділявся розмірами, які більше підходять сучасному леву.
Для свого часу він був аномально більшим,
– говорить Пол Баррет.
Провівши додаткові дослідження, Пол зрозумів, що перед ним зовсім новий вид кішкоподібних німравід, який належить до підродини Hoplophoninae. Новий вид отримав назву Eusmilus adelos, а досліджувана тварина жила близько 33 мільйонів років тому. Так новий вид довгі роки ховався в усіх на виду, перебуваючи в Музеї.
Також цікаво, що нове відкриття та дослідження залишків "несправжнього шаблезубого кота" спонукало Пола передивитися еволюцію німравід. Він припустив, що вони на ранньому етапі розвитку розділилися на дві групи:
- Перша група відрощувала собі все більші шаблеподібні зуби.
- Друга група мала найрізноманітніші види зубів: від маленьких й до великих.
До речі, цей шлях свого часу повторили кошачі. Але з різницею у тому, що шаблезубі махайродові потім вимерли, а роди з "різноманітними" зубами вижили й перетворилися на сучасних котів.