Так званих комет головного поясу знаходять не так багато. Їх вирізняє кометна активність, – тобто сублімація льоду, утворення коми та хвоста – та розташування у Головному поясі астероїдів. Астрономи не впевнені у природі цих об'єктів, адже теоретично вони усі льодяні космічні тіла не можуть довго існувати на такій маленькій відстані від Сонця. До речі, деякі комети повертають собі статус астероїдів – виявляється, що кометна активність викликана ударом інших космічних тіл.
Читайте за темою Космічні катастрофи: чи можуть два астероїди зіткнутися
Нова комета головного поясу
Об'єкт 2005 QN173 вважався астероїдом, аж поки у нього не з'явився хвіст, немов у комети. Це виявили у 2021 році завдяки регулярному огляду неба ATLAS, який покликаний виявляти небезпечні для Землі космічні тіла.
Вчені відразу назвали причину утворення хвоста – сублімація льоду. Тобто, перед вченими була саме комета з орбітою всередині Головного пояса астероїдів. Вона зайняла почесне місце серед приблизно 20 схожих об'єктів.
Розмір 2005 QN173 становить близько 3,2 кілометра, а хвіст розтягнувся на довжину близько 720 тисяч кілометрів. Окрім води у простір вивергається пил та інші дрібні частинки тіла комети.
Поки вчені можуть лише припускати, як комети головного поясу "прожили" так довго так близько до Сонця. Дослідження говорять, що вони зародилися саме у Поясі, а не прибули із зовнішніх регіонів Сонячної системи.
Деякі вчені вважають, що, ймовірно, лід залягає дуже глибоко під поверхнею такої комети, що не дає йому нагрітися. Та через зіткнення з метеороїдами чи астероїдами він виривається назовні, утворюючи хвіст та кому.