Біткойн – загроза для екології

За даними індексу Bitcoin Energy Consumption Index компанії Digiconomist, одна транзакція популярної криптовалюти залишає вуглецевий слід, як при перегляді 138 762 годин YouTube або 1,8 мільйона транзакцій Visa.

Цікаво Стара електростанція у США почала майнити біткойни – це вигідніше, ніж продавати електрику

Протягом року на майнинг біткойна витрачається шалена кількість електроенергії, яку можна порівняти з загальним енергоспоживанням Швеції. При цьому в країні майже половина електрики видобувається з відновлюваних джерел, а найактивніше біткойни видобуваються в країнах, де більшість електрики видобувається за допомогою спалювання твердого або рідкого палива.

Боротьба з майнингом біткойнів

Зараз попит на електроенергію в світі продовжує зростати і його темпи зараз досягли найвищих показників за останнє десятиліття. Це одна з причин, чому країни на кшталт КНР забороняють майнинг цієї криптовалюти на своїй території.

  • У Казахстані, наприклад, а саме туди переїхало чимало майнерів після китайських заборон, прийняли закон про введення надбавки за електрику для криптоферм.
  • У Ірані, де видобувається 4,5% всіх біткойнів, введена заборона на майнинг через загрозу нестачі електрики.
  • Хоч є й такі країни, як Сальвадор, який вирішив спробувати використовувати енергію місцевих вулканів для майнингу крипти.

Спроба зробити майнинг екологічнішим

У квітні представники криптоіндустрії уклали угоду Crypto Climate Accords (CCA) для вироблення прийнятного рішення для майнингу у всьому світу.

Механізм Proof-of-Work (PoW), який зараз використовується для майнингу, вимагає математичних обчислень для отримання результату розрахунків. Проблема у тому, що одночасно розрахунками у світі займається безліч ферм і численні любителі, а переможець у кожному випадку лише один – при цьому витрачається величезна кількість енергії.

До теми Три тонни відеокарт перевезли з Китаю до США: хто й навіщо

Вирішенням проблеми може стати "стекйінг" криптовалюти

Proof of Stake (PoS) – альтернативний механізм, вперше реалізували у 2012 році. Частка (Stake) використовується у ролі ресурсу, який визначає, яка саме система отримує право видобутку чергового блоку.

По суті процес перетворюється у комбінацію аукціону та лотереї, причому тільки переможці повинні витрачати енергію для вирішення математичної задачі – аутентифікації транзакції. У результаті PoS-модель обіцяє знизити енергоспоживання майже на 99% в порівнянні з PoW.

Це справді може стати вирішенням екологічних та енергетичних проблем, які викликані масовим майнингом біткойнів. Слід очікувати, що найближчим часом "стейкінг" таки застосують повноцінно.