Фітнес-трекери, які вдягнули на шиї павіанам, мають вбудований GPS-навігатор, який дозволяє ефективно відстежувати рух тварин поодинці та групами. Окрім того, в ошийник вбудований акселерометр, а це дає змогу вимірювати кількість кроків та швидкість руху. Результати дослідження дозволяють оцінити соціальну взаємодію в групі павіанів Анубіс.

Читайте про "соціальних" тварин на сайті Какаду навчилися відкривати сміттєві баки завдяки соціальній взаємодії

Як ошийники для стеження допомагають вченим: дивитись відео онлайн

Груповий рух павіанів

Вчені ретельно стежили за групою павіанів Анубіс, які жили на території Дослідницького центру Мпала, Кенія. Своєрідні фітнес-трекери на шиях мавп показали, як павіани рухаються в групі.

Це важливо тому, що існують різні особини тварин. У когось довгі лапи, а в когось коротші; одні тварини мають багато сили та можуть пересуватися швидко, а інші несуть на спинах дітей й тому не можуть пересуватися з високою швидкістю. Вчені з цікавістю спостерігали, як павіани знаходять консенсус.

  • Виявилося, що більші та сильніші тварини робили довші кроки, тому їм потрібно було зробити меншу кількості кроків, щоб дійти до певної цілі.
  • Водночас у маленьких молодих павіанів усе відбувалося навпаки: їм доводилося робити більшу кількість менших кроків, щоб досягнути цілі. Тому вони витрачали більше енергії.

Цікаво Чи стане вовк псом, якщо його виховає людина

Що дізналися вчені

Дослідники відмітили, що всі члени загону пішли на певний компроміс:

  • Сильніші тварини зменшили довжину кроку та швидкість руху.
  • Молоді павіани намагалися крокувати швидше, щоб не відставати від сильніших тварин, які й так почали йти повільніше.

Та розмір цих поведінкових корегувань не був рівнобічним. Дрібніші павіани збільшили частоту кроків більше, ніж сильніші тварини зменшили свою частоту кроків,
– відмічається у дослідженні.

Науковці додають, що схожа тенденція спостерігається у птахів. Тому вони припускають, що такий поведінкова закономірність притаманна багатьом тваринам, які живуть групами.