Чуму викликає чумна паличка, яка називається Yersinia pestis. Дослідники виявили найстаріший відомий штам бактерії за допомогою генетичного аналізу зубів та кісток мисливця-збирача, який жив близько 5 тисяч років тому. Скелет знайшли на території сучасної Латвії, чоловікові на момент смерті було від 20 до 30 років.
Цікаво 1500 ґаджетів за перші три дні: Huawei Band 6 встановив рекорд в Україні
Щелепа мисливця-збирача, якій 5 тисяч років / Фото Phys.org
Деталі дослідження
Залишки чоловіка були виявлені у 1875 році археологом Карлом Георгом Графом фон Сіверсом у місці під назвою Riņņukalns. Знахідка відома як RV 2039.
Вчені секвенували геном чоловіка через зразки зубів та кісток й перевірили його на наявність бактеріальних та вірусних патогенів. В результаті були виявлені докази зараження бактерією Yersinia pestis.
Шляхом подальшої реконструкції геному бактерії та порівняння її з іншими стародавніми штамами вчені прийшли до висновку, що це найстаріший з коли-небудь виявлених штамів чуми. Дослідження показало, що у цього раннього штаму відсутні кілька генів, що відрізняє його від штаму, який надалі стане причиною Чорної смерті.
Цікаво Антропологи, можливо, відкрили новий вид "паралельного людства": дослідження
Чим відрізняється давній штам від того, який викликав пандемію чуми 1346 – 1353 років?
Саме відсутність певних генів не дозволяла блохам бути носіями чумної палички, що значно обмежувало здатність бактерії заражати людей.
Вчені вважають, що бактеріям знадобилося не менше 1 тисячі років, щоб мутувати у форму, яка могла розповсюджуватися маленькими комахами.
Також наукова команда прийшла до висновку, що перебіг хвороби у чоловіка RV 2039 протікав значно легше, ніж це було у Середньовіччі.
Як прадавній чоловік заразився хворобою?
Поряд RV 2039 були поховані інші люди. Але у них не були виявлені ознаки захворювання на чуму. Науковці вважають, що тогочасний штам Yersinia pestis був не такий заразний, як сучасні.
Ймовірно, чоловік заразився через укус гризуна, який був носієм чумної палички.