Нахил осі – це кут між віссю обертання та уявною лінією, яка перпендикулярна до площини орбіти. В Урана цей кут становить майже 98 градусів – планета практично "лежить на боці". Науковці вважають, що такий нахил виник через зіткнення невідомого космічного тіла з планетою в далекому минулому. Земля, ймовірно, теж зіткнулася в минулому з протопланетою, що й викликало утворення нахил у 23 градуси. Кут нахилу ж Сатурна становить майже 27 градусів. Газовий гігант теж мав в минулому зіткнення? Науковці говорять, що не це стало причиною.

Читайте на сайті На найбільшому супутнику Сатурна виявили тектонічний розлом

Нахил земної осі
Нахил осі обертання Землі / Фото Wikipedia

Як у Сатурна виник такий нахил осі обертання

Наукова команда з Паризької обсерваторії та Пізанського університету вважає, що нахил осі обертання близько 27 градусів виник у Сатурна зовсім нещодавно. А причиною цього став не удар якогось величезного космічного тіла чи вплив інших планет-гігантів, а наявність у газового гіганта величезного супутника – Титана.

Астрономи провели підрахунки, які показали, що близько 1 мільярда років тому орбіта Титана все ще стабілізувалася. Поки велетенський супутник мігрував на своє теперішнє орбітальне місце, то впливав гравітаційно на материнську планету – Сатурн. Ймовірно, гравітаційній взаємодії могли піддатися й інші чисельні супутники "Володаря кілець".

Слід зазначити, що ця гіпотеза йде в розріз із домінантною сьогодні в наукових колах теорією, званою "Модель Ніцци". Вона описує динамічний розвиток Сонячної системи та є загальноприйнятою. Згідно з "Моделлю Ніцци", нахил кута осі обертання Сатурна виник через міграцію планет-гігантів із внутрішніх регіонів Сонячної системи до їх сьогоднішніх позицій. Саме Нептун, кочуючи в напрямку Поясу Койпера, гравітаційно вплинув на Сатурн та спричинив утворення нахилу.

Ймовірно, що тепер у науковій спільноті виникне дискусія, яка повинна буде розсудити, чия теорія виявиться вірною.