Такі джерела живлення зможуть застосовуватися у космічних апаратах і установках глибинного буріння, що знаходяться під землею. В їх основі – штучні алмази, а також ізотопи вуглецю і нікелю.
Цікаво Google теж розробляє складаний смартфон Pixel: інсайдер
Як влаштована технологія
Використання радіоактивних матеріалів для вироблення електроенергії не є новою ідеєю. Ядерні джерела живлення на базі плутонію вже застосовуються в космічних апаратах. Запропоновані японськими вченими з Національного інституту матеріалознавства елементи живлення витримують високі температури й володіють простішою структурою. Період напіврозпаду вуглецю-14 досягає 5700 років, а нікелю-63 – 100 років. Тому джерела живлення на їх основі зможуть прослужити такий довгий час.
Електроди зі штучного алмазу можуть виробляти електроенергію під впливом радіації від ізотопів. Навколишнє середовище від випромінювання захищатиме металева оболонка елемента живлення.
У таких батарей поки що є істотний недолік — низька питома потужність, вимірювана мікроваттами. Зате отримувати ізотопи вуглецю для виготовлення таких елементів живлення можна з графітових стрижнів, що застосовуються на атомних електростанціях — виведені з ладу стрижні на своїй поверхні містять в достатній кількості вуглець-14.
Японські фахівці до створення батареї на базі штучного алмазу йшли з дев'яностих років минулого століття. До серійного виробництва ще далеко, але сьогоднішні результати надзвичайно перспективні.