Логічно припустити, що в інших галактиках екзопланети також існують у великих кількостях. Скажімо так, немає причин, чого б їх там не було. Але підтвердити це спостереженнями не так просто, адже, якщо не брати до уваги галактики-супутники, найближча до Молочного Шляху галактика розташована на відстані близько 2,5 мільйонів світлових років.
Читайте за темою Екзопланети: як та для чого людство шукає світи схожі на Землю
Галактика "Вир" (Мессьє 51) та її фотографія у рентгенівському діапазоні (справа) / Фото ESA
Екзопланета в галактиці "Вир"
Оскільки інші галактики розташовані за мільйони світлових років від Сонця, виявити екзопланету там – досить непроста задача. Роздивитися окремо взяту зірку важко, що вже говорити про планету.
Та науковці підійшли до проблеми з іншої сторони та використали рентгенівський спектр. У "рентгені" яскраво випромінюють значно менше об'єктів, ніж у видимому світлі, тому зображення галактики вийде уже не таким яскравим й контрастнішим.
Астрономи об'єднали рентгенівські спостереження космічних обсерваторій XMM-Newton та Chandra. В об'єктиви апаратів потрапила галактика М51 "Вир", яка розташована на відстані близько 25 мільйонів світлових років від Сонця. Під час дослідження вдалося виділити подвійну рентгенівську систему M51-ULS-1, яка складається з компактного об'єкта (чорна діра чи нейтронна зоря), який "пожирає" матеріал зорі-компаньйона. Саме цей матеріал, закручуючись в акреційний диск навколо компактного об'єкта, розігрівається до мільйонів градусів за Цельсієм та продукує спалахи у рентгенівському діапазоні.
Цікаве на сайті Молочний Шлях чи Чумацький Шлях: як правильно називається наша галактика
Падіння яскравості об'єкта M51-ULS-1: дивитись відео
Розгляд можливих варіантів
Під час спостереження науковці помітили тимчасове падіння яскравості M51-ULS-1, яке тривало кілька годин. Це означає, що яскравий рентгенівський об'єкт закрив якийсь інший об'єкт. Фактично, науковці скористалися транзитним методом пошуку.
Тепер вчені повинні були відкинути усі інші варіанти, щоб більше впевнитися у тому, що причиною тимчасового "згасання" M51-ULS-1 була саме екзопланета.
- Науковці дослідили дані телескопа Chandra, який спостерігав падіння яскравості в інших рентгенівських об'єктів.
- Також були перевірені дані про падіння яскравості рентгенівських об'єктів від телескопа XMM-Newton.
- Вчені провели численні комп'ютерні моделювання. Під час них були "обіграні" різні ситуації: зміна яскравості самого об'єкта, покриття об'єкта випромінювання маленькою зіркою, зіркою-компаньйоном, туманністю та планетою.
На основі усього доступного масиву інформації науковці зробили висновок, що кількагодинне падіння яскравості викликане саме транзитом планети, яка за розмірами близька до Сатурна. Розташована така планета має бути на відстані, що у кілька десятків разів перевищує відстань від Землі до Сонця. Період обертання, тобто один рік на планеті, становитиме близько 70 років.
Поки точно невідомо, чи дійсно астрономи спостерігали за транзитом екзопланети, чи все ж "згасання" рентгенівського джерела викликано чимось іншим. Довгий період обертання значно ускладнює дослідження, адже повторити його можна лише через 70 років.