Від згубних галактичних космічних променів (ГКП) нас захищає, звісно, Сонце. У період максимуму сонячної активності цей захист набагато ефективніший. Саме тому, наприклад, у період максимуму безпечніше летіти до Марсу, хоча рівень сонячного випромінювання й зростає. Ця захисна оболонка оточує планети Сонячної системи й має назву геліосфера.

Корисне на сайті Galaxy Z Fold3 / Z Flip3: переваги третього покоління революційних складаних смартфонів Samsung

Геліосфера
Ймовірно, саме так виглядає геліосфера / Фото Phys

Детальніше про дослідження

Насправді ми не знаємо, яку форму має геліосфера. Припускалося, що межі цієї оболонки, геліопауза, розташовані на різній відстані від Сонця: у напрямку руху нашої зорі у просторі цей край був ближчий до світила, а у протилежному напрямку – віддаленіший. У межах геліосфери домінує сонячний вітер, а за її межами – міжзоряна речовина. Фактично, форма геліосфери, як вважалося, – кометоподібна.

Група науковців використала наявні дані про захисну оболонку Сонячної системи та побудувала на основі цього комп'ютерну симуляцію, щоб виявити форму геліосфери. Виявилося, що "кометоподібністю" там й не пахне – краї оболонки покручені та мають складчастості.

Така форма утворюється через нестабільність самого Сонця, адже зоря може випромінювати з різною інтенсивністю, можуть відбуватися спалахи, які теж відгукуються на формі геліосфери. Окрім того, потрібно брати до уваги зовнішній вплив міжзоряної речовини.