Як і більшість з нас, мая вживали сіль. Отримували вони її на узбережжі півострова Юкатан. Там вони брали морську воду та кип'ятили її у спеціальних горщиках. Вода випаровувалася й залишалася сіль. Ми знаємо про це завдяки археологічним знахідкам. Найдавніша згадка про видобуток та торгівлю солі у мая датується 2 500 років тому. Тепер таких знахідок побільшало, адже вдалося знайти й житла солеварів. Щоправда, вони виявилися під водою.

Читайте на сайті З'явилося нове підтвердження того, що Колумб не відкривав Америку

Мая
Підводна археологія забезпечує істориків новими знахідками / Фото Louisiana State University

Затоплене житло солеварів мая

На території національного парку Payne's Creek, Беліз, півострів Юкатан, науковці відшукали глиняні горщики, дерев'яні стовпи та солом'яні будинки. Цікаво, що все це виявилося затопленим, але добре збереглося. Всі ці знахідки показують історію солевидобування.

Науковці провели радіовуглецеве датування знахідок та виявили, що перші будинки на території Payne's Creek почали споруджувати у пізній класичний період (приблизно 600 роки нашої ери) мая. Але уже до 900 року нашої ери поселення солеварів було покинуте.

Дослідження дозволило реконструювати послідовність побудови солеварної "майстерні": спочатку будували саму "соляну кухню", потім будувалося житлове приміщення, а потім – відкритий майданчик для сушіння солі, риби та соління цієї риби. Одночасно на території Payne's Creek могло працювати близько десяти солеварень.