Говорячи про американців у космосі, більшість згадає (якщо згадає) Алана Шепарда, який став першим американцем у космосі. Але річ у тому, що Шепард здійснив суборбітальний політ – сьогодні б це назвали "підскоком". Наступний пілотований політ американців, здійснений 21 липня 1961 року сумнозвісним Вірджилом Гріссомом, також був суборбітальним. А вже 8 серпня 1961 року на орбіту відправився Герман Тітов, ставши другою людиною на орбіті після Юрія Гагаріна. США не мали намірів пасти задніх, й 20 лютого 1962 року відправили у космос свого третього астронавта, який став третьою людиною на орбіті – Джона Гленна.

До теми Другий після Юрія: перший політ американця в космос

Перший американець на навколоземній орбіті

Джон Гленн
Джон Гленн сидить поряд зі своїм кораблем, назву якого малює на корпусі художниця Сесілія Біббі / Фото NASA Flickr Johnson

До польоту Джона Гленна космічні кораблі "Меркурій" запускалися на відносно слабких ракетах "Редстоун". Вони не могли розігнати космічний апарат до першої космічної швидкості, що й було причиною того, чому перші два польоти американців вище лінії Кармана були суборбітальними.

Для орбітального ж польоту використовували потужнішу ракету сімейства "Атлас". Перед першим пілотованим польотом в межах місії "Меркурій-Атлас 6" було, звісно, проведено кілька безпілотних місій. "Меркурій-Атлас 5" вже мала на борту пасажира – шимпанзе, на ім'я Енос.

Джон Гленн перед посадкою у космічний корабель / Фото NASA Flickr Johnson

Меркурій-Редстоун 6
Джон Гленн біля космічного корабля "Меркурій" з особистою назвою Friendship 7 / Фото NASA Flickr Johnson

Спочатку планувалося здійснити запуск Friendship 7 до кінця 1961 року, проте цей план здійснити не вийшло – старт перенесли на 16 січня 1962 року. Але через проблеми з ракетою-носієм та погану погоду дата запуску сунулася "в право". Нарешті 20 лютого 1962 року розпогодилося, а усі технічні негаразди з "Атласом" були виправлені.

Цікаве на сайті Донька першого американського астронавта летить у космос: відома дата

Джон Гленн
Астронавт "першої сімки" Джон Гленн залазить у космічний корабель / Фото NASA Flickr Johnson

Атлас
Старт ракети-носія "Атлас" з Джоном Гленном на борту корабля "Меркурій" / Фото NASA Flickr Johnson

Запуск місії "Меркурій-Атлас 6" був затриманий на 42 хвилини через те, що у в одному з 70 болтів, якими закривався люк корабля, виявили дефект. Простіше кажучи – він зламався. Через це довелося розкручувати усі інші, щоб перевірити, чи не втратили й вони свою цілісність.

  • Через 3 години 44 хвилини після того, як Джон Гленн сів у космічний корабель, о 14:47 за Всесвітнім координованим часом (UTC), відбувся запуск ракети-носія "Атлас", яка відправила першого американця на орбіту.
  • Через 2 хвилини 9 секунд після старту, підвісні двигуни-прискорювачі згасли та від'єдналися.
  • Через 2 хвилини 32 секунди після старту була відстрілена система аварійного порятунку (САП).
  • Маршовий двигун ракети-носія працював 5 хвилин 1 секунду й забезпечив виведення космічного корабля "Меркурій" на навколоземну орбіту з параметрами 261 на 161 кілометр та нахилом 32,54 градуса. Максимальне навантаження під час польоту – 7g.
  • Через 5 хвилин 3 секунди після старту космічний корабель Friendship 7 від'єднався від ракети-носія. Швидкість "Меркурія" становила близько 28 234 кілометрів на годину (7,8 кілометра на секунду). Один оберт навколо планети апарат Гленна здійснював за 88 хвилин 29 секунд.

Земля
Вид з кабіни космічного корабля Джона Гленна / Фото NASA Flickr Johnson

Відомим фактом є те, що перший астронавт Америки, Алан Шепард, дещо "підмочив" свою репутацію", адже сходив у туалет прямо в штани. Річ у тому, що інженери тоді не подумали про таку банальну річ, адже очікувалося, що політ триватиме не дуже довго. Він й тривав не довго, але очікування всередині корабля на старт було значно довшим.

Сечоприймач
Сечоприймач Джона Гленна / Фото Space Safety Magazine

  • Цікавим було те, як корабель Friendship 7 пролітав над Австралією: Глен сказав, що бачить щось схоже на місто. Ймовірно, це був Перт, жителі якого увімкнули світло у своїх будинках вночі, щоб астронавт їх побачив.
  • Після того, як "Меркурій" пролетів над Австралією й знову опинився на денній стороні планети, Гленн побачив "світлячків". Надалі цей феномен спостерігали й інші астронавти. Ці "світлячки", ймовірно, були замерзлими краплинками води, які відкололися від корпусу та рухалися з однаковою з кораблем швидкістю.
  • Під кінець першого витка навколо планети проявилися проблеми із системою орієнтації. Через це астронавт змушений був вручну керувати системами. Пізніше проявилися й деякі інші не критичні проблеми з кораблем.

Після 4 годин 55 хвилин та 23 секунд після старту (три витки навколо Землі) "Меркурій" здійснив вдалу посадку у водах Атлантичного океану північніше острова Гаїті. Космічний корабель через 17 хвилин після приводнення знайшов есмінець Noa.

Меркурій
Космічний корабель Friendship 7 підіймають на борт есмінця / Фото NASA Flickr Johnson

На цьому історія Джона Гленна, звісно, не закінчується. Починається інший етап – політичний:

  • У 1962 році брат Джона Кеннеді Роберт запропонував Гленну балотуватися на виборах до Сенату.
  • У 1964 році Джон висуває свою кандидатуру на виборах у Сенат від штату Огайо. Але він програє на внутрішньопартійних праймеріз.
  • Того ж 1964 року Гленн покидає NASA, ймовірно, розуміючи, що через вік він не потрапить у програму "Аполлон".
  • У 1970 році Джон знову програє на внутрішньопартійних праймеріз Демократичної партії й не може висунуту свою кандидатуру на виборах до Сенату.
  • Нарешті у 1974 році перемога на праймеріз була отримана.
  • Після цього Гленн перемагає республіканців й на загальних виборах 1974 року та стає сенатором від штату Огайо. Пізніше Джон ще кілька разів виграє вибори та навіть намагатиметься балотуватися на президентських виборах 1984 року.
  • У 1998 році 77-річний Джон Гленн полетів у космос на шаттлі "Діскавері" в межах місії STS-95. Завдяки цьому він став найстаршою людиною, що побувала у космосі. Цей своєрідний рекорд був побитий лише у 2021 році.
  • 8 грудня 2016 року у віці 95 років Джон Гленн помер. До цього моменту він залишався останнім живим членом "першої сімки", Першого загону астронавтів NASA, хоча й був найстаршим серед усіх сімох чоловіків.

Кеннеді
23 лютого 1962 року президент США Джон Кеннеді особисто нагородив Гленна, вручивши йому медаль NASA "За особливі заслуги" / Фото NASA Flickr Johnson